ПРИТЧІ 1 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

1Початок мудрості – страх Господній

1Притчі Соломона, Давидового сина, Ізраїльського царя,

2 для пізнання мудрості й повчання, осягнення висловлювань розуму;

3для засвоєння правил розсудливості, справедливості та правосуддя;

4щоб простих людей

навчити кмітливості, юнаків – знання і розсудливості.

5Мудрий хай слухає і примножує своє

знання, а розумний нехай здобуває досвід,

6як осягнути значення

притчі, загадкових слів, висловлювань мудрих та їхніх загадок.

7 Початок мудрості – страх Господній

; лише нерозумні нехтують мудрістю та повчанням.

Пересторога від нечестивих порад

8 Прислухайся, сину мій, до повчань свого батька і не відкидай порад своєї матері.

9 Адже вони (повчання

) є чудовим вінком для твоєї голови і золотою оздобою для твоєї шиї.

10 Сину мій, якщо нечестиві будуть тебе зваблювати, то не погоджуйся;

11 коли вони скажуть: Іди з нами у засідку для пролиття

крові, – без причини підстережемо невинного,

12 живих проковтнемо їх, як шеол, – цілковито, як тих, що сходять у могилу.

13Здобудемо багато коштовностей і наповнимо здобиччю наші оселі, –

14тож зв’яжи з нами свою долю і в нас усіх буде спільний гаманець!

15 Сину мій, не ставай на їхню дорогу, – утримай свої стопи від їхніх стежок!

16 Адже їхні ноги біжать до зла, поспішаючи на пролиття крові.

17Даремно розтягувати сітку на очах у птахів!

18Але вони чатують на власну кров, підстерігають свою душу!‥

19 Такі дороги всіх, хто силою здобуває чуже добро, – воно згубить тих, котрі ним заволодівають.

Заклик мудрості

20Мудрість голосно волає на вулицях, вона підносить свій голос на майданах, –

21 На гомінливих роздоріжжях

вона підносить голос, при брамах міста виголошує свою промову:

22Доки ви, невігласи, будете любуватися неуцтвом? Доки

вам, глумливцям, буде подобатись блюзнірство? А ви, нерозумні, доки будете ненавидіти знання?

23Зверніть увагу на моє застереження! І тоді я зіллю на вас свій дух, поділюсь з вами своїм словом!

24 Адже я закликала, – а ви не хотіли слухати, простягала руки, – а ви не звертали уваги.

25Ви нехтували всіма моїми порадами, не сприйняли моїх застережень.

26Тепер я сміятимусь над вашим нещастям, – радітиму, коли вас огорне жах;

27коли на вас звалиться страх

, наче буря, і горе пронесеться над вами, як вихор; коли вас спіткає журба та скрута.

28 Тоді будуть кликати мене, але я не слухатиму; старанно шукатимуть мене, але мене не знайдуть.

29Тому що зненавиділи знання і не обрали Господнього страху, –

30не слухали моєї поради й знехтували всіма моїми застереженнями.

31 Тому мусять скуштувати плодів власного обрання і насититись наслідками

своїх задумів.

32 Впертість невігласів погубить їх, – безпечність неуків приведе їх до загибелі.

33 А хто мене послухає, житиме безпечно і знайде спокій, не маючи страху перед злом.