1І промовив Господь до
Мойсея: Йди до фараона й скажи йому, що говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, щоб він послужив Мені!
2Бо коли ти все-таки відмовишся відпустити Моїх людей
і продовжуватимеш їх затримувати,
3то Господня
рука буде на твоїй худобі, що на рівнинах: на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і на вівцях. Вони загинуть від великої моровиці.
4 Але Господь
знову зробить різницю між худобою Ізраїлю та худобою єгиптян. З усього вище згаданого все, що належить Ізраїльтянам, не загине нічого.
5 Господь
навіть визначив точний час, наголосивши: Завтра Господь виконає на землі те, що проголосив.
6 Наступного дня Господь
насправді здійснив те, що сказав. Вся худоба єгиптян вимерла, а з тварин Ізраїльтян не пропало нічого.
7Фараон послав перевірити. Виявилось, що з тварин Ізраїльтян дійсно
не загинуло нічого, однак серце фараона залишилось запеклим, і він не відпустив народ.Шоста кара: струпи на тілі
8Тому Господь
сказав Мойсеєві та Ааронові такі слова: Візьміть повні жмені сажі з печі, та нехай Мойсей, на очах у фараона, підкине її до неба.
9 Вона стане курявою на всій єгипетській землі. На людях і тваринах в усьому єгипетському краю будуть утворюватись болячки, що прориватимуться чиряками.
10Тож вони взяли сажі з печі й стали перед фараоном. Мойсей підкинув сажу
до неба, внаслідок чого люди і тварини почали вкриватися струпами, що проривалися чиряками.
11Тому чаклуни не могли навіть
з’явитись перед Мойсеєм через струпи на тілі, оскільки на всіх єгиптянах, зокрема й на чарівниках, були струпи.
12Та Господь
і на цей раз зробив непоступливим серце фараона, який не послухав їх, як і провістив Господь Мойсеєві.Сьома кара: великий град
13 Тоді Господь
промовив до Мойсея: Встань вранці, з’явись до фараона і скажи йому, що говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, нехай Мені поклоняться.
14 Адже цього разу Я пошлю всі Мої кари в серце твоє, твоїх слуг і всього
твого народу, аби ти зрозумів, що на всій землі немає Такого, як Я!
15Вже тепер простягнута Моя рука, щоб уразити тебе і твій народ смертю. Ти будеш вигублений із землі.
16 Саме заради цього Я пощадив тебе, щоб ти міг побачити Мою силу і щоб Моє ім’я було проголошене по всій землі.
17Ти продовжуєш підноситися над Моїм народом, не бажаючи відпускати їх.
18Тому завтра в цю пору Я пошлю дуже великий град, якого ще не було в Єгипті з того дня, відколи його засновано, і до сьогодні.
19Тож негайно пошли, щоб позаганяли твою худобу і все, що належить тобі в полі. Адже на всіх людей і тварин, які перебуватимуть на відкритій
рівнині й не будуть відведені під накриття, упаде на них град, і вони загинуть.
20Ті слуги фараона, котрі послухались Господнього
слова, поспішили відвести його рабів і худобу під накриття.
21А хто не взяв до уваги Господнього
слова, ті залишили своїх рабів і худобу на рівнині.
22 І сказав Господь
Мойсеєві: Простягни свою руку до неба й нехай випаде град в усій єгипетській землі: на людей, на худобу і на всю польову рослинність, що в єгипетському краю.
23 Мойсей підняв свій посох до неба, і Господь
послав громи та град. По землі проносився вогонь, а Господь сипав градом на всю єгипетську землю.
24Падав дуже великий град, спалахували блискавки під час граду… Такого граду
не було в усьому єгипетському краю, відколи народ поселився на цій землі.
25На всій єгипетській землі град побив усе, що було в полі, – від людини до худоби; побив град і усю рослинність на полі й усі дерева на рівнинах знищив.
26 Граду не було лише в землі Ґошен, де жили Ізраїльтяни.
27 Тож фараон негайно
послав по Мойсея та Аарона, покликав їх і сказав їм: Згрішив я цього разу. Господь праведний, а я та мій народ винуваті.
28 Помоліться Господу
. Досить уже цих Божих громів і граду! Я відпущу вас, і ви не будете більше тут залишатися.
29 Мойсей відповів йому: Як тільки вийду з міста, я підійму свої руки до Господа
, і громи припиняться, перестане падати град, аби ти зрозумів, що Господня це земля!
30Але я переконаний, що ні ти, ні твої слуги не маєте страху перед Господом
Богом.
31Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь вже
колосився, а льон цвів.
32Не були побиті пшениця і жито, оскільки були пізні.
33 Мойсей вийшов від фараона поза місто і підняв руки до Господа
. Громи та град припинилися, а дощ також перестав падати на землю.
34Щойно фараон побачив, що дощ, град і громи припинилися, він далі продовжував грішити. Його серце стало непоступливим. Такими були і його слуги.
35Закам’янілим залишалось серце фараона, і він не відпустив Ізраїльтян, як і говорив Господь
через Мойсея.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
