КНИГА СУДДІВ 14 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

14Филистимська дружина Самсона

1Якось Самсон пішов до Тімни. В Тімні серед филистимських дочок йому приглянулась одна дівчина.

2 Повернувшись, він повідомив про це своєму батькові та своїй матері. Він сказав: Мені в Тімні серед филистимських дівчат сподобалась одна дівчина, тож візьміть її мені за дружину!

3Його батько та його матір сказали йому: Хіба немає дівчат в усьому нашому народі, серед дочок твоїх братів, що ти йдеш брати собі дружину серед необрізаних филистимців? Але Самсон відповів своєму батькові: Саме цю мені візьми, тому що мені вона сподобалась!

4Його батько і його матір не знали, що на це була Господня

воля, аби з’явився привід щодо филистимців, адже в той час филистимці владарювали над Ізраїлем.

5Отож Самсон разом зі своїм батьком і своєю матір’ю пішли до Тімни. Коли ж вони наблизились до виноградників Тімни, вискочив молодий лев і з ричанням кинувся йому назустріч.

6 У ту мить

зійшов на нього Господній

Дух, і він розірвав його, наче це було козеня, хоч у його руках не було нічого. Однак про те, що учинив, він нічого не сказав ані своєму батькові ані матері.

7Тож він прийшов, поговорив з дівчиною, і вона стала улюбленою серцю Самсона.

8Через певний

час він повертався, аби одружитись; по дорозі він звернув убік, щоб подивитися на труп убитого ним

лева. У трупі лева виявився рій бджіл, а також мед.

9Набравши меду у свої пригорщі, Самсон

дорогою ласував ним, а прийшовши до свого батька й до своєї матері, пригостив їх. Вони їли, але він їм не сказав, що взяв мед з лев’ячого трупа.

10Отже, його батьки прийшли до тієї дівчини, і Самсон влаштував там бенкет, бо так, зазвичай, мав робити наречений.

11Так повелось, що, зустрічаючи нареченого, прибули тридцять дружбів, які мали бути біля нього.

12 Тоді Самсон їм сказав: Пропоную вам загадку. Якщо ви протягом семи днів весільного бенкету, дійсно, її відгадаєте, то дам вам тридцять лляних

сорочок і тридцять святкових шат.

13Але якщо не зможете її відгадати, то ви дасте мені тридцять лляних

сорочок і тридцять святкових шат. Вони йому сказали: Говори твою загадку, а ми послухаємо!

14Тоді він каже їм: З пожирача, вийшла пожива, і з потужного вийшло солодке. Протягом трьох днів вони не змогли відгадати загадки.

15З четвертого по сьомий день вони вже погрожували дружині Самсона: Умов свого чоловіка, аби він нам повідомив таємницю загадки, бо інакше ми спалимо вогнем тебе й дім твого батька! Невже нас запросили, щоб зробити жебраками?

16Тож плакала перед ним дружина Самсона, примовляючи: Напевно, ти зненавидів мене, й зовсім мене не кохаєш! Адже ти задав моїм одноплемінникам загадку, й навіть мені не говориш відповіді. А він їй відповідав: Я не сказав про це навіть своєму батькові та своїй матері, то як же можу розповісти тобі?

17 Але вона, наполягаючи

, плакала перед ним упродовж семи днів, у які відбувався весільний бенкет. Нарешті, сьомого дня, оскільки вона дуже йому надокучила, він поступився. Вона ж повідомила розгадку своїм одноплемінникам.

18Отже, на сьомий день, ще перед заходом сонця, мешканці міста сказали йому: Що може бути солодше від меду й потужніше від лева? На те він їм сказав: Якби ви не орали моєю ялівкою, то й не відгадали б моєї загадки!

19І зійшов на нього Господній

Дух, після чого він пішов до Ашкелона і вбив серед його мешканців тридцять чоловіків, – зняв з них одяг і дав їхні святкові шати тим, котрі розгадали загадку. Сам же, сповнений гніву, він повернувся у дім свого батька.

20 Тим часом дружину Самсона віддали його товаришеві, що був дружбою на весіллі

.