ПСАЛМИ 104 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

104Псалом 104

1Благослови, душе моя, Господа

! Господи

, Боже мій, Ти надзвичайно величний! Ти зодягнутий у славу і красу.

2Ти облачаєшся в світло, як в одежу, і напинаєш небо, наче намет;

3на водах будуєш Свої світлиці, а хмари робиш Своїми колісницями й рухаєшся на крилах вітрів.

4Ти робиш вітри Своїми вісниками, а вогонь і полум’я – Своїми слугами.

5Ти закріпив землю на її підвалинах, – вона навіки вічні не захитається.

6Безоднею, наче плащем, Ти її вкрив. Навіть гори води покривають.

7Ти лише пригрозиш, і вони біжать, – від гуркоту Твого грому втікають.

8Вони (води

) підіймаються в гори й опускаються в долини – на місця, які Ти для них визначив.

9Ти встановив границі, яких вони не можуть переступити, щоб повернутися й знову

покрити землю.

10Ти джерела спрямовуєш у потоки, які ріками протікають між пагорбами у долини.

11Вони напувають усіх польових звірів у долинах, – дикі осли тамують свою спрагу.

12На їх берегах

гніздяться небесні птахи, подаючи з-поміж листя свої голоси.

13Ти зі Своїх горішніх світлиць напуваєш гори, – плодами Твоїх діл насичується земля.

14Ти вирощуєш траву для худоби й рослини на вжиток людини, та щоб земля давала свої плоди –

15вино, що веселить серце людини, олію, від якої сяє обличчя, а також хліб, що дає силу людині.

16Насичуються вологою

дерева Господні

– ліванські кедри, що Ти насадив.

17На них пташки роблять свої гнізда, – лелека влаштовує своє гніздо на кипарисах.

18Високі гори – притулок

для диких кіз, скелі – сховище для борсуків.

19Ти створив місяць, щоб визначати пори, – сонце знає час свого заходу.

20Ти наводиш темряву і настає ніч, коли виходять усі лісові звірі.

21Молоді леви ричать у пошуках здобичі, просячи у Бога для себе поживи.

22Але сходить сонце, й вони повертаються і спочивають у своїх лігвищах.

23Людина ж, навпаки – виходить, береться

за своє діло, й працює аж до вечора.

24Як же багато Твоїх діл, Господи

! Ти все так мудро вчинив – земля сповнена Твоїм творінням.

25На ній велике й безкрає море, в якому аж кишить усякої тварі – великої й малої.

26Пливуть кораблі та левіятан, якого Ти створив, щоб йому в морі забавлятися.

27Всі від Тебе чекають, що Ти даси їм їжу у відповідний час.

28Даєш їм – вони нею живляться; відкриваєш руку Свою, – всі насичуються добром.

29Коли ж відвертаєш Своє обличчя, їх охоплює страх. Віднімаєш їхнє дихання, вони гинуть і перетворюються в порох.

30Пошлеш Своє дихання, вони будуть створені й Ти оновиш поверхню землі.

31Нехай же Господня слава перебуває навіки, – хай Господь радіє ділами Своїми!

32Від одного Твого погляду земля тремтить, а доторкнешся до гір, і вони почнуть диміти.

33Тож співатиму Господеві

протягом усього свого життя, – прославлятиму мого Бога, доки живу.

34Нехай будуть приємними Йому і мої роздуми; я радітиму в Господі

!

35Нехай щезнуть нечестиві з землі, – хай не стане на ній

беззаконників. Благослови, душе моя, Господа

! Алілуя.