1 Якось Самуїл сказав Саулові: Господь
колись послав мене, аби помазати тебе царем над Його народом, Ізраїлем, тому зараз вислухай Господнє доручення.
2 Так говорить Господь
Саваот: Я вирішив покарати Амалека за те, що він учинив Ізраїлеві, перешкоджаючи йому дорогою, коли той вийшов з Єгипту.
3 Тому зараз іди й відплати Амалеку, прирікши під закляття все, що є в нього. Не повинно бути пощади нікому, – маєш знищити чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів і овець, верблюдів й ослів!
4Саул скликав військо і перелічив його у Телаїмі, – двісті тисяч піших Ізраїльтян
і десять тисяч мужів із Юдиного племені.
5Після того вирушив Саул до головного міста Амалека, і влаштував засідку біля потоку.
6Проте кенейцям Саул переказав: Негайно вийдіть з-посеред амалекітянців і відділіться, аби я не знищив разом з ними і вас, оскільки ви співчутливо віднеслись до всіх Ізраїльтян, коли вони йшли з Єгипту. Тож кенейці відокремились від амалекітянців.
7І Саул знищив амалекітянців, – від Хавіли і аж до Шура, що межує з Єгиптом.
8 Вигубивши все населення мечем, він царя амалекітянців, Аґаґа, узяв живим.
9Саул зі своїм військом пощадили Аґаґа, як і усе найкраще з дрібної і великої худоби, – особливо вгодованих овець; так само й усе краще з майна, не захотіли прирікати під закляття. Знищили лише маловартісне й незначне.
Саул відкинутий Богом від царювання
10І було Господнє
слово до Самуїла такого змісту:
11Я шкодую, що призначив царем Саула, адже він відвернувся від Моєї дороги й не виконує Моїх повелінь. Відчувши внутрішню гіркоту та гнів, Самуїл цілу ніч молився до Господа
.
12 А рано-вранці Самуїл устав і пішов назустріч Саулові. Тим часом Самуїлові повідомили, мовляв: Саул ходив у Кармел, аби там спорудити собі пам’ятник, а повертаючись, звернув і спустився до Ґілґала.
13 Коли ж Самуїл прийшов до Саула, то Саул йому сказав: Благословенний ти Господом
! Я виконав Господній наказ!
14Але Самуїл сказав: А що це за мекання овець доноситься до мого слуху, та ревіння худоби я чую?
15А Саул відповів: Припровадили їх від амалекітянців…, адже народ пощадив найкращих з овець і худоби, аби принести в жертву Господу
, твоєму Богові, а все решту ми віддали під закляття.
16Тоді Самуїл сказав Саулові: Зачекай, я повідомлю тобі, що цієї ночі мені сказав Господь
! А той відповів: Говори.
17 І Самуїл сказав Саулові: Хоч ти й вважав себе незначним, ти став володарем племен Ізраїлю! Господь
навіть тебе помазав царем над Ізраїлем!
18Зараз Господь
направив тебе в похід, звелівши тобі: Віддай під закляття нечестивих амалекітянців. Провадь з ними війну, аж поки їх не знищиш!
19Чому ж ти не послухався Господнього
доручення й накинувся грабувати? Адже таким чином ти скоїв злочин перед Господом.
20А Саул відповів Самуїлові: Але ж я виконав Господнє
доручення, – я здійснив той похід, куди мене послав Господь. Я залишив тільки амалекітянського царя Аґаґа, а всіх амалекітянців знищив!
21Це народ узяв зі здобичі найкращих, приречених під закляття овець і худобу, аби принести в жертву Господу
, твоєму Богові, в Ґілґалі!
22 Тоді
Самуїл промовив: Хіба Господу приємніші всепалення і жертви, ніж послух Господньому слову? Запам’ятай: Послух кращий за жертву, й покірливість краща за баранячий жир!
23 Адже непокірність (бунт
) – такий же гріх, як чаклунство, а свавілля, – як злочин ідолопоклонства. За те, що ти відкинув Господнє слово, то й Господь відкинув тебе, щоб ти не був царем.
24 Після цього Саул сказав Самуїлові: Я згрішив, оскільки порушив Господній
наказ, як і твої слова; але я боявся народу, тому й виконав їхнє бажання.
25Тепер же благаю, прости мій гріх і повернися зі мною, – я поклонюся Господу
.
26 Але Самуїл відповів Саулові: Ні, я не повернуся з тобою, бо ти знехтував Господнім
словом, через що Господь тебе відкинув, аби ти не був царем над Ізраїлем!
27І коли Самуїл повернувся, щоб іти, Саул ухопився за полу його одягу й відірвав його.
28 А Самуїл сказав йому: Отак Господь
сьогодні вирвав у тебе владарювання над Ізраїлем, аби віддати його твоєму ближньому, кращому за тебе!
29 Той, Хто є Славою Ізраїлю, не обманює і не змінюється, тому що Він – не людина, щоб передумати.
30 Проте Саул наполягав: Я, дійсно, згрішив, але хоча б вшануй мене перед старійшинами мого народу і перед Ізраїлем, – повернімось разом, аби я поклонився Господу
, твоєму Богові!
31Тож Самуїл повернувся, й пішов за Саулом, – і Саул поклонився Господу
.
32Після того
Самуїл сказав: Приведіть до мене амалекітянського царя Аґаґа! Тремтячи, Аґаґ підійшов до нього, і сказав: Сподіваюсь, мене минула гіркота смерті?
33Але Самуїл сказав: Так само, як твій меч позбавляв матерів їхніх дітей, так нехай твоя матір буде позбавлена сина! І Самуїл скарав Аґаґа там же перед Господом
у Ґілґалі.
34І повернувся Самуїл до Рами, а Саул пішов до свого дому в Гіву Саулову.
35 З того часу Самуїл більше не зустрічався з Саулом аж до своєї смерті, хоча й Самуїл уболівав за Саулом. А Господь
жалкував, що поставив Саула царем над Ізраїлем.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
