2 ХРОНІК 7 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

7Освячення Храму

1 Щойно Соломон закінчив молитву, як з небес зійшов вогонь і поглинув всепалення та інші жертви, після чого Храм сповнився Господньою

славою.

2І не могли вже священики ввійти в Господній

Храм, оскільки Господній

Храм наповнювала Господня

слава.

3 Побачивши, як сходив з неба вогонь, а також Господню

славу над Храмом, Ізраїльтяни попадали долілиць на кам’яну долівку й поклонились, прославляючи Господа

: Він дуже добрий, і Його милосердя вічне!

4Після цього цар з усім народом приносили перед Господом

жертви.

5 Тоді цар Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець. Так цар з усім народом здійснили посвячення Божого Храму.

6 Священики в той час перебували на своїх місцях, виконуючи належне до них служіння. Так само й левіти з інструментами для супроводу Господнього

співу, які виготовив цар Давид, щоб вони, граючи своїми руками

, прославляли Господа піснею Давида: Господнє милосердя вічне. Стоячи перед ними, священики трубили в труби. Слухаючи

, всі Ізраїльтяни стояли.

7 Потім Соломон освятив середину двору, що перед Господнім

Храмом, бо там він приніс всепалення і жир мирних жертв, адже мідний жертовник, який спорудив Соломон, не міг умістити всіх усепалень, хлібних жертв і жиру принесених тварин

.

8 У той час Соломон влаштував разом з усіма Ізраїльтянами, яких зібралось багато з усього краю, – від входу в Хамат і аж до Єгипетського Потоку, – урочисте свято протягом семи днів.

9А восьмого дня відбулось урочисте зібрання. Адже посвячення жертовника відбувалось сім днів, – тобто сім днів тривало свято.

10 На двадцять третій день сьомого місяця він відпустив народ до своїх поселень. Усі були веселі, й від щирого серця раділи тим, як багато добра Господь

учинив Давидові, Соломонові та Своєму народові, Ізраїлю.

Господь удруге з’являється Соломону

11 Отже, коли Соломон закінчив будівництво Господнього

Храму й царського палацу; коли в усьому, що Соломон бажав зробити для Господнього

Храму та свого палацу, йому

щастило,

12 Господь

з’явився Соломонові вночі й промовив до нього: Я вислухав твою молитву, і Я, дійсно, обрав Собі цей Храм як місце жертвоприношень.

13Тому, якщо Я замкну небо, так що не буде дощу, або, коли скажу сарані, щоб спустошила край; якщо Я пошлю моровицю на Мій народ, –

14але якщо Мій народ, який носить Моє Ім’я, впокориться й почне молитися, шукаючи спілкування зі Мною; якщо відвернеться від своєї дороги зла, то Я почую в небесах, прощу їхні гріхи, й оздоровлю їхню землю.

15 Відтепер Мої очі будуть відкриті, а Мої вуха уважні до всіх молитов з

цього місця.

16Отже, Я обрав і освятив цей Храм, щоб Моє Ім’я перебувало там навіки, як і Мої очі, та Моє серце пробуватимуть там по всі дні.

17 Так само й ти, якщо житимеш переді Мною, як жив твій батько Давид, й діятимеш у відповідності з усім, що Я тобі заповів, дотримуючись Моїх Заповідей і Моїх постанов,

18 то Я зміцню твій царський престол, як Я і заповів твоєму батькові Давидові, говорячи: Не забракне в тебе нащадка чоловічої статі, щоб владарювати в Ізраїлі!

19Але якщо ви відступите й відкинете Мої постанови і Мої Заповіді, які Я вам дав; відступите й почнете служити іншим богам, поклоняючись їм,

20 то Я викореню вас із Моєї землі, яку Я вам дав, а цей Храм, який Я освятив для Свого Імені, Я геть відкину від Себе, і зроблю його приказкою й посміховиськом між усіма народами.

21 Кожен, хто проходитиме повз нього, – нині такого величного Храму, – жахнеться й промовить: І за що Господь

таке учинив з цим краєм та з цим Храмом?!

22 Відповідь буде однозначною: За те, що вони залишили Господа

, Бога своїх батьків, Котрий вивів їх із єгипетського краю, а приєднались до інших богів, поклонялися їм і служили їм. Саме тому Господь

спровадив на них усе це лихо.