1 ЦАРІВ 17 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

17Пророк Ілля передбачає посуху

1 Якось тішбієць (з Тішби) Ілля, мешканець Гілеада, промовив до Ахава: Як живий Господь

, Бог Ізраїлю, Якому я служу, в найближчі роки не буде ні роси, ні дощу! Хіба що за моїм словом!

2І було до нього Господнє

слово такого змісту:

3Йди звідсіля, і подайся на схід. Сховайся біля потоку Керіт, що неподалік Йордану.

4 Відтепер буде так: ти питимеш з того потоку воду, а крукам Я наказав, аби тебе там годували.

5Отже, він пішов і вчинив за словом Господа

. Прийшовши туди, він замешкав біля потоку Керіт, що неподалік Йордану.

6Круки приносили йому щодня хліб і м’ясо вранці, а також хліб та м’ясо ввечері, а воду він пив з потоку.

Ілля у Сарептської вдови

7Проте з часом так сталося, що потік висох, оскільки в краю не було дощу.

8Тоді було до нього Господнє

слово такого змісту:

9Вставай і йди в Сарепту, що в Сидонському краю, і замешкай там. Адже Я наказав тамтешній вдовиці, аби тебе годувала!

10 Отже, він устав й пішов у Сарепту. Коли він входив у браму міста, то побачив там жінку-вдовицю, що збирала дрова. Він озвався до неї, й попросив: Принеси мені трохи води в глечику, щоб

напитись!

11 Коли вона зібралась іти, він знову кликнув до неї й промовив: Візьми, будь ласка, для мене також

шматок хліба!

12 Але вона відповіла: Як живий Господь

, Бог твій, не маю спеченого хліба, а лише пригорщу борошна в діжці й трошки олії в глечику. Оце я зібрала кілька хворостинок, – піду й спечу хлібину собі та моєму синові. Ми це з’їмо й помремо.

13Але Ілля сказав їй: Не переживай, йди і роби, як ти сказала, але спочатку спечи з того борошна невеличку хлібину й принеси мені, а потім зробиш собі та своєму синові.

14Адже так говорить Господь

, Бог Ізраїлю: Борошно в твоїй діжці не закінчиться, і олія в глечику не вичерпається аж до того часу, доки Господь

пошле на землю дощ!

15 Тож вона пішла й зробила, як сказав Ілля. Таким чином вони мали, що їсти, – вона і він та вся родинабагато

днів.

16Борошно в діжці не закінчувалось; так само й олії в глечику не ставало менше, як і провістив Господь

у Своєму слові через Іллю.

Ілля повертає до життя сина вдови

17Невдовзі після цього так сталось, що захворів син тієї жінки, господині дому; його хвороба все більше ускладнювалась, так що він перестав дихати.

18 Тоді вона промовила до Іллі: Що ти мені наробив, чоловіче Божий? Невже ти для того прийшов до мене, щоб нагадати мені про мої гріхи й довести до смерті мого сина?

19 Але Ілля сказав їй: Дай мені твого сина. Він узяв його з її колін, поніс його у горішню світлицю, де він мешкав, й поклав його на своє ліжко.

20Потім він помолився до Господа

такими словами: Господи

, мій Боже! Невже на цю вдовицю, в якої я замешкав, Ти вирішив навести горе, позбавивши життя її сина?

21 Він тричі простягався над дитиною, не перестаючи благати Господа

, й говорив: Господи

, Боже мій, нехай же повернеться дихання життя до цього хлопчика!

22І Господь

вислухав прохання Іллі, повернувши життя хлопчині, й він ожив.

23 Після цього Ілля взяв хлопчика, й приніс його з горішньої світлиці донизу, в дім, й, передаючи його матері, Ілля сказав: Дивись, твій син живий.

24 А жінка промовила до Іллі: Тепер я зрозуміла, що ти й справді є Божим чоловіком, і Господнє

слово в твоїх устах правдиве!