БУТТЯ 32 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

32Приготування до зустрічі з Ісавом

1Вставши раненько, Лаван поцілував своїх онуків та своїх дочок і поблагословив їх. Повернувшись, Лаван пішов у свою місцевість.

2Яків також вирушив у дорогу, і його зустріли Божі ангели.

3Побачивши ангелів, Яків сказав: Це Боже військо. Тому й назвав те місце: Маханаїм.

4 Яків направив перед собою посланців до свого брата Ісава, в землю Сеір, до місцевості Едом,

5 звелівши їм казати: Перекажіть моєму володареві Ісавові: До тебе звертається твій слуга Яків: Проживав я у Лавана і затримався аж дотепер.

6 У мене є воли, осли, вівці, слуги і слугині; тож бажаю про це повідомити моєму володареві, щоб знайти милість у твоїх очах.

7 Повернувшись, посланці розповіли Якову: Ходили ми до твого брата Ісава. Він іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловік.

8Вельми злякався Яків і стривожився. Тому поділив людей, які були з ним, а також

волів, овець і верблюдів на два табори.

9Якщо Ісав нападе на один табір, – говорив він, – і знищить його, то другий табір врятується.

10 Після цього

Яків промовив: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, Господи

, Який сказав мені: Повернися у свій край, до своєї родини, а Я допомагатиму тобі!

11 Я не заслуговую всієї Твоєї

милості й усієї вірності, яку Ти виявив Своєму слузі. Адже з однією

лише моєю палицею перейшов я цей Йордан, а тепер ось я виріс у два табори.

12 Визволи мене, благаю

, з руки мого брата, – з руки Ісава, бо я його боюся, щоби, прийшовши, він не вбив мене та матерів з дітьми.

13 Ти ж обіцяв: Неодмінно чинитиму тобі добре й намножу твоїх нащадків як морський пісок, якого неможливо перерахувати через велике їх число.

14 Так

він провів там ту ніч. З того, що було під руками, він відділив у дар для свого брата Ісава:

15двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів,

16тридцять дійних верблюдиць з їх верблюденятами, сорок корів, десять биків, двадцять ослиць і десять ослів.

17 Кожне стадо окремо він передав у руки своїх слуг і наказав їм: Ідіть попереду мене і зберігайте відстань між стадами.

18Першому він звелів, кажучи: Якщо тебе зустріне мій брат Ісав і запитає: Чий ти, куди йдеш і чиє це стадо

, що йде

перед тобою?

19То скажи: Твого слуги Якова; це подарунок, посланий моєму володарю Ісаву. Та ось і сам він іде за нами.

20Те саме сказав він другому, третьому і всім, які йшли за стадами, кажучи: Саме

такі слова говоріть Ісаву, коли його зустрінете.

21 Щоразу додавайте: Ось і твій слуга Яків іде за нами. Адже він гадав: Умилостивлю його дарами, що йдуть переді мною, а потім і сам з’явлюсь перед ним, – можливо, прийме мене добре

.

Боротьба Якова з Богом та отримання нового імені – Ізраїль

22Отже, дари випереджували Якова. Сам же

він у ту ніч залишався в таборі.

23Встав він тієї ночі, взяв обох своїх жінок, обох їхніх слугинь, а також своїх одинадцятеро дітей і переправив через брід Яббок.

24Він усіх їх перевів через потік, а за ними також

перепровадив усе, що йому належало.

25Тож Яків залишився один; і боровся з ним якийсь

Чоловік, аж поки не почало світати.

26Та, зрозумівши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і м’яз стегна Якова був ушкоджений, коли Він боровся з ним.

27 І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. Яків

же відповів: Не відпущу Тебе, поки не поблагословиш мене.

28Запитав Він Якова

: Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків.

29 Він же сказав: Твоє ім’я не буде більше Яків, а зватимешся

Ізраїль, бо ти витримав змагання з Богом і є сильний між людьми.

30 Тоді Яків попросив: Назви, будь ласка

, Своє ім’я. У відповідь Той сказав: Чого ти питаєш про Моє ім’я? І з цими словами

поблагословив його там.

31 І Яків назвав те місце Пенуел, говорячи

: Я бачив Бога обличчям в обличчя, і моя душа залишилася живою.

32Засяяло Якову

сонце, коли він залишав Пенуел. Йдучи

, він кульгав через біль у своєму стегні.

33Ось чому Ізраїльські сини й досі не їдять сухожилля м’яза стегна, бо Той, що боровся

доторкнувся до м’яза стегна Якова, тобто

до сухожилля.