ЄРЕМІЇ 34 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

34Слово Господнє до Седекії

1 Слово, яке отримав Єремія від Господа

, коли вавилонський цар Навуходоносор, разом з усім своїм військом, і всіма підвладними йому царствами землі, та підкореними ним народами, виступив проти Єрусалима та проти всіх його міст, було такого змісту:

2Так говорить Господь

, Бог Ізраїлю: Піди й звернись до Юдейського царя Седекії з такими словами: Так говорить Господь

: Ось Я віддаю це місто в руки вавилонського царя, який спалить його вогнем.

3 Не врятуєшся з його рук і ти, а, безперечно будеш схоплений, і відданий у його руки, – ти дивитимешся в очі вавилонського царя, і розмовлятимеш з ним віч-на-віч, після чого тебе відправлять до Вавилона.

4Тож вислухай, Юдейський царю, Седекіє, провіщення Господнє

. Ось що каже тобі Господь

: Ти не помреш від меча!

5 Помреш ти у мирі, і як кадили ладаном по смерті твоїх батьків, тобто попередніх царів, які були перед тобою, так кадитимуть фіміамом і для тебе, ридаючи

: «О, яке горе, володарю!». Адже провістив це Я, – говорить Господь.

6Пророк Єремія переказав усі ці слова Юдейському цареві Седекії в Єрусалимі.

7Отже, військо вавилонського царя воювало проти Єрусалима та проти всіх інших міст Юдеї, зокрема проти Лахіша та проти Азека, оскільки з усіх Юдейських міст лише вони залишалися укріпленими містами.

Порушення закону про рабів

8Слово, яке було до Єремії від Господа

, після того як цар Седекія уклав Заповіт з усім народом Єрусалима, проголошуючи всім рабам

свободу, за яким

9 кожен повинен був звільнити свого раба-єврея, і кожен – свою невільницю-єврейку, аби ніхто не примушував свого брата (сестру

) з юдеїв служити йому.

10З цим погодились усі вельможі та весь народ, що увійшли в Заповіт, щоб кожний відпустив свого раба і кожний свою невільницю на свободу, аби ті більше їм не служили. Вони послухалися і відпустили.

11 Але незабаром передумали й примусили своїх рабів і невільниць, яких повідпускали на волю, повернутись, – вони знову їх уневільнили як рабів і невільниць.

12Після цього знову було Господнє

слово до Єремії від Господа

такого змісту:

13 Так говорить Господь

, Бог Ізраїлю: Того дня, коли Я виводив ваших батьків з єгипетського краю, – справжнього невільницького дому, – Я уклав з ними Заповіт, домовившись:

14 Після закінчення семи років кожен з вас відпустить на свободу свого брата єврея, який був проданий тобі й шість років був твоїм рабом, – відпустиш його від себе на волю. Але ваші батьки не звернули на це уваги й не послухались Мене.

15 Тепер нарешті ви навернулися і вчинили справедливо переді Мною, проголосивши свободу, – кожен для свого ближнього, уклавши з цього приводу Заповіт перед Моїми очима в Храмі, в якому проголошується Моє Ім’я.

16Але ж ви порушили своє рішення! Ви зганьбили Моє Ім’я, повернувши своїх рабів і своїх невільниць, – тих, кого ви самі звільнили за їхнім бажанням, – примусивши їх знову бути вашими рабами й невільницями.

17 Тому так говорить Господь

: Ви Мене не послухали, як обіцяли, щоб кожен оголосив справжню свободу своєму братові й своєму ближньому. Тому тепер Я оголошую вам, – це сказано Господом

, – свободу загинути від меча, від моровиці й від голоду. Я учиню вас жахливим прикладом для всіх царств землі.

18 Я сприятиму, аби з тими людьми, котрі уклали зі Мною Заповіт, а потім його порушили, не виконуючи умов Заповіту, було так, як з тим телям, яке розсікають пополам, і проходять між його розсіченими половинками.

19 Всіх

можновладців Юдеї та можновладців Єрусалима, євнухів-царедворців

і священиків, – всіх людей краю, котрі, фактично, також

пройшли між двома розсіченими частинами теляти,

20 Я віддам у руки їхніх ворогів, – у руки тих, котрі бажають їхньої смерті, так що їхні трупи стануть їжею для небесних птахів та диких звірів.

21А Юдейського царя Седекію та його вельмож Я також

віддам у руки їхніх ворогів та в руки тих, котрі зазіхають на їхнє життя, – в руки війська вавилонського царя, яке від вас відступає.

22 Адже Я видам наказ, – говорить Господь

, – і поверну їх до цього міста, – вони знову воюватимуть проти нього, захоплять його, і спалять його. Стосовно ж інших Юдейських міст, то вони будуть так само

спустошені й залишаться без мешканців.