1О, яка ж ти чудова, моя кохана! Яка ти вродлива! Твої очі, як очі голубки, визирають з-за твого покривала; твоє волосся, наче стадо кіз, які біжать з Гілеадської гори.
2 Твої зубки, як стадо обстрижених овець
, які вийшли з купелі, – всі, як двійнята, йдуть попарно, так що жодна не загубилась.
3 Твої губки, як червона тасьмочка, – твоя мова мені люба; твої щічки за твоїм серпанком, наче половинки розрізаного
граната.
4 Твоя шия, немов башта Давида, споруджена як арсенал зброї, – тисяча щитів на ній розвішені, – всі вони є щитами хоробрих лицарів.
5 Твої груди, як двоє близнят сарни, які пасуться серед лілій.
6 Доки день дихне холодочком і втечуть тіні, я зійду на гору мирри і на пагорб запашного ладану.
7 Ти вся прекрасна, моя подруженько, і вади у тобі немає.
8Спустись до мене з Лівану, моя кохана, піди зі мною з Лівану! Ще раз подивися з вершини Аману, з верхів’я Сеніру та Хермону, – від лев’ячих логовищ, від гір леопардів!
9 Ти полонила моє серце, моя сестро, кохана моя, – ти завоювала моє серце одним поглядом
своїх очей, одним намистом на твоїй шиї.
10 Яке ж чудове твоє кохання, моя сестричко, кохана моя! Адже твоє кохання набагато солодше за вино, а пахощі твоїх парфумів приємніші за всі аромати…
11Кохана моя! Твої губки, наче сочаться стільниковим медом, – мед і молоко під твоїм язиком, а запах твого одягу, як пахощі Лівану.
12Моя сестра, кохана моя, – огороджений сад, замкнене місто, запечатана криниця…
13 Ти зростала, як сад гранатових дерев із соковитими плодами, з квітами кіперу та нарду.
14 У ньому ростуть нард і шафран, пахуча тростина і цинамон з деревами (кущами
) ладану, мирри й алое, – з усіма найзапашнішими ароматами.
15 Ти – джерело саду, криниця живої води, що витікає з Лівану…
Наречена:
16 Здіймися, вітре,
з півночі! Зірвися, вітре, з півдня! Повій на мій садочок, і нехай рознесуться його аромати! Нехай увійде мій коханий тепер уже в свій сад і нехай споживає його найкращі плоди!Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
