1 Тоді Господь
промовив до Ісуса: Не бійся та не падай духом! Візьми з собою всіх озброєних мужів, вставай і вирушай на Ай. Май на увазі, що Я віддаю айського царя, його народ, його місто та його край у твої руки.
2 Тому зроби з Аєм та його царем так само, як ти зробив з Єрихоном та його царем; однак усю здобич і його худобу заберете собі. Проте спочатку влаштуй з тильного боку міста засаду.
3Тож підняв Ісус усіх озброєних мужів, аби виступити на Ай. Ісус відібрав з них тридцять тисяч хоробрих воїнів і послав їх уночі.
4Він наказав їм, говорячи: Ви маєте зробити засідку з тильного боку міста! Не відходьте надто далеко від міста, й будьте всі напоготові!
5А я з моїм загоном війська наблизимось до міста. Коли ж вони вирушать на нас, як перший раз, то ми кинемось від них утікати.
6 Безперечно, вони поженуться за нами, мовляв: Вони втікають від нас, як і раніше. Ми ж, утікаючи від них, відволічемо їх від міста.
7Тоді ви підніметесь із засади й оволодієте містом. Господь
, ваш Бог, віддасть його у ваші руки.
8Коли захопите місто, то підпаліть його вогнем, як сказав Господь
. Вважайте, це – мій наказ!
9Послані Ісусом воїни пішли й влаштували засідку, розташувавшись між Бетелем та західною стороною Ая. Ту ніч Ісус провів серед військового люду.
10 На світанку Ісус переглянув військо, й зі старійшинами Ізраїлю на чолі війська вони вирушили в напрямку міста Ай.
11Отже, всі озброєні мужі, що були з Ісусом, вирушили й розташувались навпроти міста. Вони отаборились з північної сторони Аю, так що між ними й містом Ай була долина.
12Потім Ісус
взяв близько п’яти тисяч чоловік і влаштував ще одну засідку між Бетелем та Аєм із західного боку міста.
13Таким чином, військо й увесь табір (головні сили
) були розташовані з північного боку міста, а той спеціальний загін (засідка), був із західного (тильного) боку міста. Сам Ісус зі своїм загоном вирушив на середину долини.
14І от, коли цар Ая побачив їх
, то зразу, того ж ранку, разом з усіма озброєними мужами міста вирушив, аби зайняти позиції з іншого боку долини, і воювати з Ізраїлем. Проте він не знав, що за містом влаштована на нього засідка.
15Ісус та Ізраїльське військо, що було з ним, зробили вигляд, що вони розгромлені, й під натиском ворога втікають у бік пустелі.
16Підбадьорені цим, вони покликали тих воїнів, які ще залишались у місті, й погнались, переслідуючи Ісуса, і одночасно
віддаляючись від міста.
17Таким чином не залишилось ні в Аї, ні в Бетелі нікого з чоловіків
, хто би не вирушив у погоню за Ізраїлем. Місто залишилось відкритим, адже всі погнались за Ізраїлем.
18 Тоді
Господь промовив до Ісуса: Простягни списа, що в твоїй руці, в бік Аю, адже Я віддаю його в твої руки. Тож Ісус простягнув списа, що був у його руці, в напрямку міста.
19Щойно він простягнув руку, військові в засідці негайно зірвались зі свого місця й побігли; вони ввійшли в місто і, заволодівши ним, зразу підпалили місто вогнем.
20 Озирнувшись позад себе, воїни Ая побачили, що підіймається над містом дим аж до небес; вони не мали куди втікати, – ні вперед, ні назад, оскільки Ізраїльтяни, що втікали в пустелю, повернулись проти своїх переслідувачів.
21Адже Ісус і весь Ізраїль, побачивши, що воїни, які були в засідці, взяли місто, оскільки над містом підіймається дим, – вони обернулися назад і почали знищувати захисників Аю.
22 Крім того, ті загони війська
, що взяли місто, кинулись їм назустріч, так що мешканці Аю виявились в оточенні Ізраїлю, – як з одного боку, так і з іншого. Їх громили, доки не залишилося жодного живого, навіть утікача.
23Царя Ая схопили живим і привели його до Ісуса.
24І коли Ізраїль знищив усіх захисників Аю, на полі битви
та в пустелі, куди вони погналися за ними (Ізраїльтянами), – коли всі до останнього полягли від меча, – то Ізраїльтяни повернулися в Ай і знищили мечем тих, хто ще там залишався.
25Того дня полягло дванадцять тисяч мешканців Ая, – як чоловіків, так і жінок.
26 А Ісус не опускав своєї руки, яку він простягнув зі списом, доки не загинули всі мешканці Аю.
27 Лише худобу й здобич того міста Ізраїльтяни взяли собі, за велінням Господа
, даним Ісусові.
28Ісус спалив Ай, перетворивши його на віковічну руїну, – на пустку аж по сьогодні.
29 Що ж до айського царя, то його повісили на дереві ще до вечора. Коли ж заходило сонце, Ісус наказав зняти його тіло з дерева і кинути його до входу в браму міста. Над ним накидали велику купу каміння, яка
там і дотепер.Оновлення Заповіту на горі Евал
30 Після цього Ісус спорудив на горі Евал жертовник Господу
, Богові Ізраїлю;
31 як і заповів Мойсей, Господній
слуга, Ізраїльтянам і, як записано в книзі закону Мойсея (Второзаконня), – жертовник був з нетесаних каменів, до яких не застосовували залізного знаряддя. Тож принесли на ньому всепалення Господу, а також складали мирні (подячні) жертви.
32І він (Ісус
) записав на тих каменях слова із Книги Закону, які колись Мойсей написав у присутності Ізраїльтян.
33 Увесь Ізраїль, – як приходці, так і корінні Ізраїльтяни, – разом зі своїми старійшинами, урядниками й своїми суддями стояли по обох боках Ковчегу перед священиками-левітами, котрі носили Ковчег Господнього
Заповіту. Половина з них навпроти гори Герізім, а половина з них навпроти гори Евал. Саме так заповів Господній слуга Мойсей, аби насамперед благословити Ізраїльський народ.
34Після цього він прочитав усі слова Закону, – благословення і прокляття, – згідно з усім написаним у сувої Закону.
35Не залишилось жодного слова з усього, що заповів Мойсей, і чого б не прочитав Ісус перед усією Ізраїльською громадою, – в тому числі перед жінками, дітьми й приходцями, які серед них перебували.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
