1 Ахазові було двадцять років, коли він зійшов на царський престол, і шістнадцять років владарював у Єрусалимі. Але він не робив того, що було до вподоби Господу
, як його прабатько Давид,
2 а пішов слідами Ізраїльських царів, і навіть виготовляв литі статуї ваалам.
3 Він приносив жертви та спалював пахучий ладан у долині Бен-Гіннома та провадив своїх синів через вогонь за огидним звичаєм народів, яких Господь
прогнав з-перед Ізраїльтян;
4 приносив жертви та кадив ладаном на узвишшях, на пагорбах та під усяким розлогим деревом.
5 Тому Господь
, його Бог, видав його в руки сирійського царя. Йому завдали нищівної поразки, й захопили з його воїнів у полон багато бранців, яких запровадили у Дамаск. Він був виданий і в руки Ізраїльського царя, який також завдав Ахазові нищівної поразки.
6 Ізраїльський цар
Пеках, син Ремалії, в один день знищив із числа Юдеїв сто двадцять тисяч сильних та хоробрих воїнів, – і лише тому, що вони залишили Господа, Бога своїх батьків.
7 А єфремовський витязь Зіхрі навіть убив царського сина Маасею й управителя царського палацу Азрікама, а також Елкану, другу людину після царя.
8Ізраїльтяни захопили в полон зі своїх братів двісті тисяч жінок, синів і дочок. Награбувавши в них багато здобичі, вони вивезли все в Самарію.
Ізраїль повертає полонених
9Там був Господній
пророк на ім’я Одед. Він вийшов назустріч війську, яке рухалось до Самарії, і промовив до них: Оце Господь, Бог ваших батьків, у Своєму гніві на Юдеїв видав їх у ваші руки, але ви їх знищили з такою жорстокістю, яка досягла небес.
10Крім того, ви ще й вирішили Юдеїв та мешканців Єрусалима зробити своїми рабами й невільницями. Подумайте, невже ви самі ні в чому не винуваті перед Господом, вашим Богом?
11Тож тепер послухайте мене, й відпустіть полонених, яких ви захопили з числа ваших братів, бо інакше ви спровадите на себе Господній
гнів!
12Тоді деякі мужі з числа єфремовських начальників, зокрема, Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемота, Єхізкій, син Шаллума та Амаса, син Хадлая, виступили перед військом, що поверталось з війни,
13 і промовили до них: Не вводьте сюди полонених! Невже ви хочете ще додати до наших провин і гріхів перед Господом
? Адже і так наші численні провини та беззаконня тяжіють великим Його гнівом над Ізраїлем!
14І воїни звільнили полонених, а здобич залишили перед можновладцями й усією громадою.
15 Після цього мужі, імена яких були названі, піднялись й заходились допомагати полоненим: всіх нагих одягнули в одежу зі здобичі, дали їм також взуття, нагодували, напоїли й намастили олією; усіх хворих з-поміж них і немічних посадили на ослів і доставили їх до Єрихона, тобто до Міста Пальм, яке було неподалік їхніх одноплемінників, а самі повернулись у Самарію.
Ахаз просить допомоги у ассирійського царя
16 Того часу цар Ахаз направив послів до ассирійського царя з проханням надати йому допомогу,
17адже вторглись едомці, котрі, завдавши поразки Юдеям, забрали полонених.
18Виступили також і филистимці проти Юдейських міст як на рівнині, так і на півдні, захопивши Бет-Шемеш, Аялон, Ґедерот, Сохо з його околицями, Тімну з її околицями, Ґімзо з його околицями, й оселилися в них.
19Так Господь
упокорював Юдею через учинки Юдейського царя Ахаза, за те, що він розбестив Юдею, діючи віроломно проти Господа.
20 Виступив проти нього й ассирійський цар Тіглатпелесар і, замість допомоги, завдав йому багато лиха.
21І хоч Ахаз спустошив скарбниці Господнього Храму, царського палацу та можновладців, віддавши все ассирійському цареві, це Ахазові не допомогло.
22Проте навіть у період таких труднощів він, цар Ахаз, припускався ще більших гріхів проти Господа
.
23Він приносив жертви дамаським богам, вважаючи, що це вони нанесли йому поразку, адже міркував так: Сирійські боги іншим допомагають, тому
я буду їм приносити жертви, то вони й мені допоможуть. Проте, насправді, вони призвели його до падіння, як і весь Ізраїль.
24 Нарешті Ахаз зібрав увесь посуд Божого Храму та інші предмети, – він потрощив усе начиння Божого Храму, замкнув двері Господнього
Храму, і спорудив собі жертовники на всіх кутах у Єрусалимі.
25В кожному місті, тобто в усіх Юдейських містах, він влаштував узгір’я з капищами, щоб там кадити іншим богам, викликаючи тим ще більший гнів Господа
, Бога своїх батьків.Смерть і поховання Ахаза
26Усі інші події щодо владарювання Ахаза та його вчинки, – від першого й до останнього, – описані у Книзі Літопису Юдейських та Ізраїльських Царів.
27 Ахаз спочив, приєднавшись до своїх батьків, – його поховали в самому місті, тобто в Єрусалимі, але його не поклали в царську гробницю Юдейських царів. Після нього став царем його син Єзекія.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.