1 Якось сталося так, що моавійці та аммонійці, разом з деякими маонійцями, пішли проти Йосафата війною.
2 Тож прийшли до Йосафата вісники з повідомленням: Проти тебе рухається з іншого боку моря, тобто від Едома, величезне військо, яке вже знаходиться в Хацецон-Тамарі, тобто Ен-Ґеді.
3Йосафата охопив страх, він вирішив звернутися за допомогою до Господа
, оголосивши піст у всій Юдеї.
4Юдеї зібрались, щоб звернутись до Господа
про допомогу, – прийшли з усіх міст Юдеї, аби разом молитись Господу.
5Йосафат встав перед громадою людей з Юдеї та Єрусалима в Господньому
Храмі, навпроти нового двора,
6 й заволав: Господи
, Боже наших батьків! Хіба не Ти є Богом на небесах? Адже Ти владарюєш над усіма царствами народів, Твоя рука міцна й потужна, так що немає такого, хто міг би Тобі протистояти!
7Хіба не Ти, Боже наш, прогнав мешканців цього краю з-перед Твого Ізраїльського народу і дав його нащадкам Авраама, Свого приятеля, навіки?
8Вони замешкали в ньому, і збудували тут Храм для Твого Імені, говорячи:
9Якщо нагряне на нас лихо, караючий меч, моровиця чи голод, то ми станемо перед цим Храмом й перед Тобою, – оскільки тут, у цьому Храмі, перебуває Твоє Ім’я, й будемо волати до Тебе в нашому горі, то Ти почуєш, і спасеш!
10 Власне, тепер, аммонійці, моавійці та мешканці гір Сеіру, через територію яких Ти колись не дозволив Ізраїлеві пройти, коли вони йшли з єгипетського краю, – тоді вони їх обминули і не знищили їх.
11Так ось тепер вони нам так відплачують, що виступають проти нас аби нас прогнати з Твоєї спадщини, яку Ти нам дав у володіння.
12Боже наш! Зверши над ними Свій суд. Адже ми безсилі щодо цієї величезної навали, яка рухається проти нас, і ми не знаємо, що нам робити з ними, тому наші очі звернені
до Тебе!
13У цей час усі Юдеї, і навіть їхні малі діти, їхні жінки та їхні сини стояли перед Господом
.
14І ось серед цього зібрання народу Господній
Дух зійшов на Яхазіела, сина Захарії, онука Банаї, правнука Єіїла, праправнука Маттанії, левіта із нащадків Асафа,
15і він сказав: Уважно слухайте, всі Юдеї, мешканці Єрусалима, – як і ти, царю Йосафате! Так говорить до вас Господь
: Не бійтеся й не жахайтесь цієї численної навали! Адже це не ваша війна, а Божа!
16Завтра вирушайте проти них! Зараз вони підіймаються схилом Ціц, і ви їх зустрінете на краю долини перед пустелею Єруїл.
17 Проте не вашою справою буде там воювати! Всі Юдеї і мешканці Єрусалима, просто там зупиніться, стійте і спостерігайте за Господнім
порятунком для вас! Не бійтесь і не жахайтесь! Завтра вирушайте проти них, а Господь буде з вами!
18Після цього Йосафат схилив свою голову долілиць, тоді як усі Юдеї та мешканці Єрусалима впали перед Господом
, аби поклонитися Господу.
19В той час левіти з нащадків Кегата разом з нащадками Кораха, піднялись, потужним голосом прославляючи Господа
, Бога Ізраїлю.
20 Піднявшись з-поза ранку, вони вирушили в пустелю Текоя. Але перед тим як йти, Йосафат піднявся й промовив: Послухайте мене, Юдеї і мешканці Єрусалима! Довіртесь Господу
, вашому Богові, й будьте спокійні! Вірте Його пророкам, і вам пощастить!
21 Порадившись з народом, цар поставив Господніх
співців, котрі, одягнуті в святі шати, повинні були йти попереду військових, й, співаючи, говорити такі слова: Прославляйте Господа, тому що Його милосердя вічне!
22І от, щойно вони почали співати гімн хвали і слави, Господь
став воювати з аммонійцями, моавійцями і мешканцями нагір’я Сеір, котрі виступили проти Юдеї, й вони були знищені.
23Спочатку аммонійці разом з моавійцями напали на мешканців нагір’я Сеір, й почали їх
вбивати, дощенту всіх знищуючи. Покінчивши з мешканцями Сеіру, вони повстали одні проти інших і навзаєм знищили самих себе.
24Коли ж Юдеї підійшли до вартової башти, що на початку пустелі, й подивились на той натовп, то побачили самі лише трупи, що лежали на землі, – ніхто не врятувався.
25Коли ж прибули Йосафат зі своїм військом, щоб зібрати здобич, то виявили дуже багато різного майна, одежі та коштовних речей і посуду; вони набрали стільки здобичі, що не могли понести. Здобичі було так
багато, що вони збирали три дні.
26А четвертого дня всі зібрались у Долині Благословення, оскільки там вони благословляли Господа
. Це місце й до цього часу має назву: Долина Благословення.
27нарешті всі Юдеї й мешканці Єрусалима на чолі з Йосафатом вирушили назад й повернулись з радістю в Єрусалим, тому що Господь
подарував їм свято перемоги над своїми ворогами.
28Вони ввійшли в Єрусалим під звуки мелодій на цитрах, арфах і трубах, й урочисто вступили в Господній
Храм.
29 Після цього Божий страх оволодів усіма царствами сусідніх країн, адже вони почули, що Сам Господь
воював з ворогами Ізраїлю.
30 Що ж до царства Йосафата, то воно отримало довколишній спокій, яким наділив його Бог.
Кінець царювання Йосафата
31Отже, Йосафат і далі владарював у Юдеї. Він зійшов на царський престол, коли йому було тридцять п’ять років, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Його матір, на ім’я Азува, була дочкою Шілхи.
32 Він дотримувався дороги свого батька Аси, й не відхиляючись від неї, чинив те, що було до вподоби Господу
.
33Однак капища на узвишшях не були зруйновані, і народ щиро й від усього серця не навернувся до Бога своїх батьків.
34Всі інші оповіді про Йосафата, від початку й до кінця, описані в Спогадах Єгу Сина Ханані, й увійшли в Книгу Царів Ізраїлю.
35 Тут лише варто зазначити, що пізніше Юдейський цар Йосафат, об’єднався з Ахазією, сином Ахава,
царем Ізраїлю, котрий діяв нечестиво.
36Він співпрацював з ним в побудові кораблів, які могли би плавати до Таршішу. Вони ті кораблі будували в Еціон-Ґавері.
37 В той час Еліезер, син Додави, з Мареші провістив щодо Йосафата такі слова: Через те що ти об’єднався з Ахазією, Господь
зруйнує твої задуми. Тож кораблі були розбиті в гавані, так і не вийшовши до Таршішу.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
