ПРИТЧІ 6 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

6Небезпечна запорука

1 Сину мій! Якщо ти поручився за свого ближнього, піднявши свою руку за чужого;

2якщо ти зв’язав себе словами своїх уст, виявившись в тенетах через слова власних уст,

3то вчини, сину мій, ось що: негайно

рятуйся, оскільки ти потрапив у руки свого сусіда! Поспішай, упокорися, і наполегливо благай свого ближнього.

4 Не дай заснути своїм очам і задрімати своїм повікам, –

5 старайся звільнитися, як серна з рук мисливця

, і як пташка з рук птахолова…

Поради ледарю

6 Піди до мурашки, ледарю, придивися до її діяльності, щоби помудрішати.

7У неї нема ні начальника, ні наглядача, ні правителя,

8але вона влітку заготовляє собі поживу, – під час жнив збирає собі корм.

9 Доки, ледарю, лежатимеш? Коли, нарешті, прокинешся зі свого сну?

10 Зовсім не довго дріматимеш, лише трохи поспиш, не довго відпочиватимеш, склавши руки, –

11 і прийде, наче бродяга, убогість твоя, і злидні твої, як розбійник…

Те, що ненавидить Господь

12Людина розпусна, – лукава людина. Вона живе з фальшивими устами,

13примружує своїми очима, човгає ногами, дає знаки своїми пальцями.

14В її серці – підступ, вона постійно замишляє зло, сіє колотнечу.

15Тому раптово впаде на нього нещастя, – він миттєво буде розбитий і не буде порятунку.

16Ось шість речей,

які ненавидить Господь

, – навіть сім, що огидні для Його душі:

17зарозумілий погляд очей; оманливий язик; руки, що проливають невинну кров;

18серце, що виношує злі плани; ноги, що поспішають на злочин, і

19 фальшивий свідок, який свідчить неправду та сіє чвари між братами!

Небезпека перелюбу

20 Сину мій, дотримуйся настанов свого батька і не відхиляйся від повчань своєї матері.

21 Назавжди закріпи їх у своєму серці, – обв’яжи ними свою шию.

22Коли ти йтимеш, – вони супроводжуватимуть тебе, коли ляжеш спати, – вони стерегтимуть тебе, а коли прокинешся, вони розмовлятимуть з тобою.

23 Адже Заповідь – це світильник, і повчання – світло; дорога життя – це картання і

повчання,

24 аби вберегти тебе від нікчемної жінки, – від облесливої мови чужої.

25 Не пожадай у своєму серці її вроди, і нехай вона тебе не захоплює своїми бровенятами.

26 Якщо ціна повії може бути така, як хлібини, то заміжня жінка полює на дорогоцінну душу.

27Хіба може хто взяти собі за пазуху жар і при цьому не спалити свого одягу?

28Хіба можна ходити по жаріючому вугіллю й не обпекти ніг?

29 Так само буває і з тим, хто входить до дружини свого ближнього. Жоден з тих, хто б її доторкнувся, не залишиться невинним.

30Хіба не ставляться до злодія з презирством, навіть,

якщо він вкрав, щоб утамувати голод?

31 А коли його впіймають, він буде змушений віддати всемеро, – іноді

треба буде віддати все майно свого дому.

32 Хто ж чинить перелюб з жінкою, той взагалі

позбавлений розуму. Роблячи таке, він губить самого себе.

33Побоїв і сорому йому не уникнути, й ганьба його не зітреться.

34Адже ревнощі викличуть

гнів чоловіка, і в час помсти він не виявить пощади, –

35не прийме жодного дару, й не погодиться, хоча б той давав великий викуп.