2 САМУЇЛА 2 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

2Давид помазаний царем над Юдиним племенем

1 Після цього Давид звернувся до Господа

й запитав: Чи йти мені в якесь Юдине місто? І Господь

сказав йому: Йди! Тоді Давид запитав: Куди мені йти? Він же відповів: У Хеврон.

2 І Давид вирушив туди з обома своїми жінками, – із Ахіноамою з Єзреела та Авігеєю, колишньою

дружиною Навала, кармелійця.

3Привів Давид із собою і людей, котрі були з ним разом з їхніми родинами. Всі вони розселилися в околицях Хеврона.

4 Там зібрались Юдейські мужі й помазали Давида царем над Юдиним племенем. Коли ж повідомили Давидові, розповідаючи, як мешканці Явеша Гілеадського поховали Саула,

5 то Давид направив посланців до старійшин Явеша Гілеадського з такими словами: Благословенні ви Господом

за той милосердний учинок, який виявили ви щодо вашого володаря Саула, поховавши його!

6 Тепер же нехай Господь

виявить до вас милосердя і справедливість! Що ж до мене, то я також виявлятиму до вас доброту за цей благородний учинок.

7Тепер же нехай зміцнюються ваші руки, будьте мужніми людьми, хоч і загинув ваш володар Саул! Мене ж Юдине плем’я помазало царем над собою…

Ішбошет поставлений царем над Ізраїлем

8 Тим часом Авнер, син Нера, начальник війська Саула, взяв Саулового сина Ішбошета, спровадив його в Маханаїм

9і поставив його царем над Гілеадом, над Ашуреянином, над Єзреелем, над Єфремом і над Веніяміном, – фактично

над усім Ізраїлем.

10Ішбошету, сину Саула, було сорок років, коли він став царем над Ізраїлем і царював він два роки. Проте Юдине плем’я було за Давидом.

11Період царювання Давида в Хевроні над Юдиним племенем становив сім років і шість місяців.

Війна між родом Саула та родом Давида

12Якось Авнер, син Нера, на чолі воїнів Ішбошета, сина Саула, виступив з Маханаїма на Ґівеон.

13 Так само і Йоав, син Церуї, вирушив з військом Давида; вони зіткнулись між собою неподалік ґівеонського ставу. Одні зайняли позиції з одного боку ставу, а інші – з другого боку ставу.

14Тоді Авнер запропонував Йоаву: Нехай окремі воїни вступлять у двобій перед нами! А Йоав відповів: Нехай вступають!

15Тож піднялися і вступили у двобій дванадцять воїнів з племені Веніяміна, від Ішбошета, сина Саула, і дванадцять воїнів Давида.

16І схопив кожен свого супротивника за голову, а свій меч устромив

йому в бік, так що всі вони попадали разом. З того часу те місце назвали: Хелкат-Гаццурім (Поле мечів

), що в Ґівеоні.

17 У той день розгорілась дуже жорстока битва, й Авнер разом з Ізраїльськими воїнами зазнали повної

поразки від воїнів Давида.

18 Там воювали і три сина Церуї: Йоав, Авішай та Асаїл. Але Асаїл був найбільш

швидконогим, наче польова сарна.

19Тож Асаїл погнався за Авнером, і, наздоганяючи Авнера, не ухилявся ні вправо ні вліво.

20Озирнувшись назад, Авнер гукнув: Чи це ти, Асаїле? А той відповів: Я!

21 Тоді Авнер сказав йому: Поверни собі вправо чи вліво, упіймай когось із воїнів і відбери собі у нього зброю! Але Асаїл не захотів припинити за ним погоні

.

22І Авнер знову звернувся до Асаїла: Відступись від мене! Для чого я мав би тебе пришити до землі! Як же пізніше дивитимусь в очі твоєму брату Йоаву?

23 Коли ж той відмовився відступити, то Авнер вдарив його ратищем (держаком

) списа в живіт, і спис пройшов наскрізь, так що він упав, і помер на місці. Після того кожен, хто лише проходив повз того місця, де лежав Асаїл мертвим, то призупинявся.

24Але Йоав і Авішай далі переслідували Авнера. Коли вже зайшло сонце, вони прибули до пагорба Амма, що навпроти (джерела

) Ґіяху, по пустельній дорозі в Ґівеон.

25Там веніямінці згуртувались навколо Авнера, об’єднавшись в єдиний загін, й зайняли верхів’я одного з пагорбів.

26Тоді Авнер заволав до Йоава, говорячи: Невже повіки має пожирати меч? Хіба ти не знаєш, яким гірким буде кінець? Коли ти нарешті, скажеш своїм людям, аби вони зупинились, і не переслідували

своїх братів?

27 А Йоав відповів: Як живий Бог, запевняю, якби ти не заговорив, то лише під ранок кожен воїн припинив би погоню за своїм братом.

28Тож Йоав засурмив у ріг, усе військо зупинилось, й далі не переслідувало воїнів Ізраїлю. Таким чином війна припинилась.

29 Авнер зі своїми воїнами йшли Йорданською

Долиною всю ту ніч, переправились через Йордан, пройшли весь Бітрон (ущелину

) й прибули в Маханаїм.

30Що ж до Йоава, то він, вернувшись з погоні за Авнером, зібрав усе своє військо. В лавах Давидового війська, крім Асаїла, недорахувались дев’ятнадцять чоловік,

31тоді як воїни Давида знищили з загону Авнера триста шістдесят веніямінців, які полягли в бою.

32 Після цього, взяли Асаїла й поховали його в батьківській гробниці у Вифлеємі. А Йоав зі своїми воїнами йшов цілу ніч, і лише на світанку прибув у Хеврон.