ЄЗЕКІЇЛЯ 3 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

3

1Тоді Він сказав мені: Сину людський, з’їж усе, що бачиш, – з’їж цей сувій і йди та починай говорити до нащадків Ізраїля.

2Я відкрив свій рот, і Він мене нагодував цим сувоєм,

3 приговорюючи до мене: Сину людський, нагодуй своє тіло, і наповни цим сувоєм, який Я тобі даю, свій шлунок. Коли я його їв, то він був у моїх устах солодкий, як мед.

4Потім Він сказав мені: Сину людський, збирайся та йди до Ізраїлевого роду і передай їм Мої слова.

5Адже ти посланий не до людей, мова яких невиразна, чи до недорікуватих, а

до нащадків Ізраїля.

6 Не до тих багатьох чужомовних, зі складною мовою народів, слів яких ти не зрозумів би. Але якби навіть до таких Я тебе послав, то вони тебе вислухали б.

7Проте рід Ізраїлів не захоче тебе слухати, тому що вони не бажають слухати Мене. Адже весь рід Ізраїлів твердолобий, із запеклим серцем.

8 Проте Я зробив тебе таким самим наполегливим, як вони уперті, а твоє чоло твердішим, ніж їхнє чоло, –

9 як діамант (алмаз

) твердіший за камінь, таким

Я зробив твоє чоло. Не бійся їх і не лякайся їхньої присутності, хоч вони й бунтівний рід.

10Далі Він сказав мені: Сину людський, усі Мої слова, які Я говоритиму тобі, прийми своїм серцем і уважно слухай своїми вухами.

11 Тож вирушай і йди до вигнанців, – до синів і дочок

твого народу, говори з ними і, звертаючись до них, передай слова Владики Господа

, – слухатимуть вони, чи не захочуть.

12 Після цього Дух мене підняв, і я почув за собою потужний гуркіт того, як підіймалась зі свого місця благословенна Господня

слава.

13Це був шум крил живих

істот, простягнутих одне до одного, та гуркіт коліс біля них, – як рокотання потужного грому…

14 Отже, Дух мене підняв і забрав звідти. Я йшов, сповнений гіркоти й душевної розгубленості, хоч і відчував на собі могутню Господню

руку.

15 І прийшов я до полонених, що жили в Тель-Авіві понад рікою Кевар. Там, разом з ними, заціплений від усього побаченого, я сидів сім днів.

Єзекіїль – вартовий Ізраїлевого дому

16Як минуло сім днів, було до мене Господнє

слово такого змісту:

17 Сину людський, Я поставив тебе вартовим Ізраїлевого дому, – тому, щойно почуєш слово з Моїх уст, ти маєш застерегти їх від Мого Імені.

18Коли Я скажу нечестивому: Ти неодмінно помреш, – а ти його про це не попередиш, застерігаючи і вмовляючи беззаконника звернути

зі своєї лихої дороги, аби він міг далі жити, – то той нечестивий помре за свій злочин, але відповідальність за його кров Я покладу на тебе.

19Але якщо ти попереджував нечестивого, а він не залишив свого беззаконня і не зійшов зі своєї злочинної дороги, то він помре за своє беззаконня, а ти врятуєш свою душу.

20 Так само якщо праведник відступить від своєї дороги правди і чинитиме злочин, то Я покладу перед ним перешкоду, і він загине, але якщо ти не застерігав його відносно його гріха, то він помре за свій злочин, і всі його праведні вчинки, які він робив, не згадаються, проте відповідальність за його кров Я покладу на тебе.

21Але якщо ти все ж застережеш праведника, аби праведник не грішив, і він, справді,

перестане грішити, то він, безперечно, житиме, завдяки твоєму застереженню, і ти також врятуєш свою душу.

Друге видіння Господньої слави

22І знову доторкнулась до мене Господня

рука, і Він сказав мені: Встань, вийди на рівнину, і там Я розмовлятиму з тобою.

23 Я встав, вийшов на рівнину, і побачив: там стоїть Господня

слава, – така сама слава, як я бачив над рікою Кевар, – і я впав долілиць.

24 Тоді зійшов на мене Дух, поставив мене на ноги і, звертаючись до мене, сказав мені: Йди й зачинись у своєму домі!

25Оце, сину людський, до тебе застосують мотузки, зв’яжуть тебе ними, і ти більше не зможеш до них (людей

) виходити.

26Я зроблю так, щоб твій язик прилип до піднебіння, – ти занімієш і перестанеш бути для них людиною, котра дорікає, адже вони – бунтівничий дім.

27 Але коли Я даватиму тобі доручення, то відкриватиму твої уста, і ти їм скажеш те, що говорить Владика Господь

. Хто захоче слухати, нехай слухає, а хто відмовлятиметься, нехай не слухає, адже вони – бунтівничий рід.