1 А через п’ять днів прибув первосвященик Ананій зі старшими та якимсь промовцем Тертилом, котрі скаржилися намісникові на Павла.
2 Коли його закликали, Тертил почав звинувачувати, кажучи: Маємо тривалий мир – завдяки тобі, й завдяки твоїй дбайливості цей народ має добробут;
3 це ми, преславний Феліксе, завжди й усюди зі щирою вдячністю визнаємо.
4Але щоби довго тебе не турбувати, прошу тебе з властивою
тобі доброзичливістю коротко вислухати нас.
5 Бо знайшовши цього згубного чоловіка, який провокує колотнечу між усіма юдеями в цілому світі, який є провідником назорейської єресі
6 та намагався збезчестити храм, ми схопили його [й хотіли судити за нашим Законом.
7А тисяцький Лисій, надійшовши з великою силою, вирвав його з наших рук, наказавши його обвинувачам з’явитися до тебе].
8 Від нього зможеш сам, розпитавши, про все це довідатися, в чому ми його звинувачуємо.
9 Приєдналися і юдеї, стверджуючи, що так воно і
є.Захист Павла
10 А Павло, коли намісник дав йому знак говорити, відповів: Знаючи, що ти багато років є суддею цього народу, відважно себе захищатиму,
11 бо ти можеш довідатися, що не більше дванадцяти днів, як я прийшов у Єрусалим поклонитися.
12 І ні в храмі, ні в синагогах, ні в місті не знайшли мене, щоб я з кимсь сперечався або зчиняв колотнечу між людьми;
13не можуть вони довести тобі й того, в чому тепер мене звинувачують.
14 Визнаю перед тобою, що згідно з цим напрямом вчення, який вони звуть єрессю, я служу Богові батьків, вірячи в усе, що написано в Законі та в Пророків.
15 І маю в Бозі надію на те, чого вони й самі очікують: що має бути воскресіння [мертвих] – праведних і неправедних.
16 І я пильно дбаю про те, щоби завжди мати незаплямовану совість перед Богом і людьми.
17 А по багатьох роках прийшов я, щоби принести моєму народові милостиню та пожертвування.
18 При цьому знайшли мене очищеного в храмі, а не з юрбою і не із заколотом.
19Деяким же юдеям з Азії належало б перед тобою стати й говорити, коли мають щось проти мене.
20Або хай вони самі скажуть, яку неправду знайшли [в мене], коли я стояв перед синедріоном;
21 хіба що цей єдиний вислів, який я вигукнув, стоячи між ними: Сьогодні ви мене судите за воскресіння мертвих!
Дворічне ув’язнення
22 [Почувши це], Фелікс, дуже добре обізнаний з цим напрямом вчення, відклав їхню справу, кажучи: Коли тисяцький Лисій прийде, розсуджу вас!
23 І він наказав сотникові охороняти його, але дати полегшення і нікому з близьких не забороняти йому прислуговувати [чи приходити] до нього.
24 А через декілька днів прийшов Фелікс зі своєю дружиною Друзилою, яка була юдейкою, покликав Павла, щоби почути від нього про віру в Ісуса Христа.
25 Коли він говорив про праведність, стриманість та майбутній суд, Фелікс, перелякавшись, відповів: Тепер досить, іди, а відповідного часу я покличу тебе!
26 Водночас він сподівався, що Павло дасть йому грошей, [щоб він його відпустив]. Тому й часто його викликав та розмовляв з ним.
27 Коли минуло два роки, на зміну Феліксові прибув його
наступник Порцій Фест. Та Фелікс, бажаючи догодити юдеям, залишив Павла ув’язненим.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.