КНИГА ІСУСА НАВИНА 2 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

2Рахав і розвідники

1Із Шіттіма Ісус, син Навина таємно послав двох мужів у розвідку, наказуючи: Підіть і огляньте той край, і особливо Єрихон. Вони пішли й зупинились у домі жінки-повії на ім’я Рахав, аби там переночувати.

2Але єрихонському цареві повідомили, мовляв: Цієї

ночі прийшли в місто якісь чоловіки з ізраїльтян, аби розвідати країну.

3Тому єрихонський цар послав до Рахави слуг

з наказом: Виведи чоловіків, які прийшли до тебе, й зупинились у твоєму домі, адже вони прийшли розвідати наш край!

4 Але жінка встигла тих двох чоловіків заховати, а слугам царя

сказала: Це правда, що якісь

чоловіки приходили до мене, але звідкіля вони я не знала.

5 Але щойно почало смеркати і мала закриватись брама міста

, то чоловіки вийшли. Не знаю, куди ті мужі подались, тож швидше біжіть за ними, – може ще наздоженете їх!

6Вона ж, вивівши їх на дах, заховала їх під в’язанками льону, що були складені у неї на даху.

7Люди царя

кинулись їх наздоганяти по Йорданській дорозі, до бродів. Як тільки переслідувачі, що наздоганяли розвідників вийшли, як браму міста

замкнули.

8Перш ніж вони (розвідники

) лягли спати, вона піднялася до них на дах

9 і сказала цим чоловікам: Я знаю, що Господь

дав вам цю

землю, через що ми й злякались вас, – тому всі мешканці цього краю тремтять перед вами.

10 Адже ми чули, що Господь

висушив перед вами води Червоного моря, коли ви вийшли з Єгипту; нам відомо й те, що ви зробили обом аморейським царям, Сіхону й Оґу, які були з іншого боку Йордану, і яких ви знищили.

11І коли ми це почули, то занепокоїлось наше серце, і духом люди впали від страху перед вами, тому що Господь

, ваш Бог, є Богом на небесах вгорі й на землі внизу!

12А тепер, прошу, присягніться мені Господом

, що за мою доброту до вас, ви також виявите милосердя до родини мого батька; дайте мені належну запоруку,

13 що залишите живими мого батька і мою матір, моїх братів і моїх сестер, а також усіх, котрі до них належать, врятувавши нас від смерті.

14Тоді ці чоловіки їй відповіли: Нашим життям ручаємось за вас, але якщо ви не розголосите цієї нашої умови! А коли Господь

дасть нам це місто, то виявимо до тебе милосердя і дотримаємось вірності.

15 Тоді вона спустила їх на мотузці через вікно, оскільки її житло було вмонтоване у стіну міста, і тут, у стіні, вона мешкала.

16Вона їм сказала: Ідіть у гори, аби часом не натрапили на вас ті, що переслідують вас; там переховуйтесь три дні, поки не повернуться переслідувачі, після чого можете йти своєю дорогою.

17 На прощання

ті мужі її попередили: Ми будемо чисті щодо присяги, якою заприсягнулись тобі,

18але за умови, що коли

ми будемо входити у цей край, ти прив’яжеш цю червону мотузку до вікна, через яке ти нас спустила, а свого батька і свою матір, своїх братів і всю родину твого батька збереш у себе в домі!

19Проте кожний, хто вийде з дверей твого дому назовні, той сам буде

нести відповідальність за своє життя, – ми невинуваті. Але якби хтось лише доторкнувся до будь-кого з тих, котрі будуть з тобою у домі, то провина лежатиме на нас.

20 Крім того

, якщо ти розголосиш цю нашу справу, то ми також будемо чисті щодо присяги, якою ми присягнули за твоїм проханням.

21Вона ж сказала: Як ви сказали, нехай так і буде! І вона їх відпустила. Коли вони пішли, жінка прив’язала червону мотузку до вікна.

22 Розвідники

пішли, подавшись у гори, й залишалися там три дні, доки не повернулись у місто

переслідувачі, які шукали їх по всіх дорогах, але не знайшли.

23А ті два чоловіки повернулись, зійшли з гір і, переправившись через ріку

, прийшли до Ісуса, сина Навина; вони розповіли йому все, що трапилось з ними.

24 Зокрема, вони таке сказали Ісусові: Справді, Господь

віддав у наші руки всю ту

землю, адже кожен з мешканців того краю тремтить зі страху перед нами!