1Коли Йосафат здобув велике багатство й став славетним, він поріднився з Ахавом.
2Через кілька
років Йосафат вирушив до Ахава в Самарію. Ахав у його честь зарізав багато волів і овець, пригощаючи його та людей, що були з ним, і намовив його виступити проти Рамота Гілеадського.
3Ізраїльський цар Ахав звернувся до Юдейського царя Йосафата: Чи підеш зі мною на Рамот Гілеадський? А той йому відповів: Я учиню так, як ти, адже твій народ, – як мій народ, – ми підемо
разом з тобою воювати!
4Разом з тим Йосафат сказав до Ізраїльського царя: Запитай, будь ласка, сьогодні ж Господньої
поради.
5Тож Ізраїльський цар зібрав пророків – близько чотирьохсот чоловік – і запитав їх: Чи вирушати нам війною на Рамот Гілеадський, чи не робити цього? Вони ж відповіли: Вирушай, і Бог видасть його
в руки царя!
6Але Йосафат запитав: Чи немає в тебе когось із Господніх
пророків, щоб ми могли запитати і його?
7А цар Ізраїлю відповів Йосафату: Є
один такий, через якого можна запитати Господа, але, я його зненавидів, оскільки він ніколи не провіщає мені чогось доброго, а завжди тільки погане, – це Міхей, син Їмли. Та Йосафат зауважив: Не говори так, царю!
8Тоді Ізраїльський цар покликав одного з придворних, і сказав йому: Негайно приведи сюди Міхея, сина Їмли!
9В той час Ізраїльський цар та Йосафат, цар Юдеї, сиділи окремо на своїх тронах на площі, навпроти вхідної брами міста Самарії. Обидва були зодягнуті в урочисті шати, а всі пророки перед ними пророкували.
10Один з них, Седекія, син Кенаани, навіть зробив собі залізні роги і говорив буцімто
слова Господа: Отакими рогами будеш бити сирійців, аж поки не знищиш їх!
11Всі пророки в один голос його підтримували, промовляючи: Вирушай на Рамот Гілеадський, і тобі пощастить, – Господь
видасть його в руки царя!
12Так само й посланець, котрий пішов покликати Міхея, вмовляв його, кажучи: Ось усі пророки в один голос говорять добрі провіщення для царя. Нехай і твої слова будуть такими, як одного з них; отже, провісти добре!
13Але Міхей сказав: Як живий Господь
, я провіщатиму лише те, що скаже мені мій Бог!
14Проте, коли він прийшов до царя, і цар його запитав: Міхею, йти нам війною на Рамот Гілеадський, чи відмовитись від того? А він йому відповів: Іди, й тобі пощастить, – вони будуть видані у ваші руки!
15 Але цар зауважив йому: Скільки разів я маю заклинати тебе, щоб ти говорив мені тільки правду, в ім’я Господа
?!
16 Тоді Міхей сказав: Я бачив увесь Ізраїль, розпорошеним по горах, наче вівці, в яких немає пастиря, і Господь
сказав: У них немає володаря, тому нехай кожен з них повертається з миром до свого дому!
17Але цар Ізраїлю, перебиваючи пророка
, промовив до Йосафата: Хіба я тобі не говорив, що він не провіщає мені нічого доброго, а тільки лихе?
18Однак Міхей
продовжував: Усе ж дослухай до кінця Господнє слово: Я бачив Господа, Який сидів на Своєму престолі, а все небесне воїнство стояло біля Нього – праворуч та ліворуч.
19І от Господь
запитав: Хто би намовив Ахава, царя Ізраїлю, щоб він пішов і загинув у Рамоті Гілеадському? Хтось пропонував одне, а інші говорили інакше.
20Тоді вийшов один з духів, став перед Господом
, і сказав: Я його введу в оману! А Господь його запитав: Яким чином?
21І той відповів: Я піду й стану духом неправди в устах усіх його пророків! А Господь
сказав: У такому разі тобі вдасться його вмовити, – отже, йди й зроби так!
22І от, як бачиш, Господь
дозволив духові омани ввійти в уста всіх цих твоїх пророків. Тож нині Господь провіщає про твоє нещастя!
23 Після цього Седекія, син Кенаана, підійшов, і вдаривши Міхея по щоці, вигукнув: Невже Господній
Дух, залишивши мене, перейшов, щоб промовляти через тебе?
24А Міхей відповів: Ти переконаєшся в цьому того дня, коли бігатимеш від кімнати в іншу кімнату, щоб заховатись!
25 Тоді
Ізраїльський цар сказав: Візьміть Міхея і відведіть його до градоначальника Амона та царського сина Йоаша,
26 і передайте їм, що сказав цар: Посадіть його у в’язницю, й годуйте його обмежено хлібом і водою, доки я щасливо не повернусь!
27Але Міхей відповів: Якщо ти й справді щасливо повернешся, то це означатиме, що не Господь
промовляв через мене! І додав: Пам’ятайте про це всі люди!Битва Ізраїля та Юдеї проти Рамоту Гілеадського
28Після цього Ізраїльський цар та Йосафат, цар Юдейський, вирушили на Рамот Гілеадський.
29Ізраїльський цар сказав Йосафатові, що він піде в бій переодягнутим, а йому порадив: Ти залишайся в своїх шатах. Після цього Ізраїльський цар, переодягнувшись, кинувся у бій.
30А сирійський цар сказав своїм начальникам військових колісниць, звелівши: Не затівайте бою ні з ким із воїнів, а лише з самим Ізраїльським царем!
31Тому сталося так, що коли начальники колісниць побачили Йосафата, то вони вирішили: Напевно, це і є Ізраїльський цар! Вони оточили його, щоб дати бій, але Йосафат голосно закричав, і Господь
його врятував, Бог відволік їх від нього, –
32сталося так, що коли начальники колісниць зрозуміли, що він не є царем Ізраїлю, то відступили від нього.
33 Але якраз у той час якийсь воїн натягнув лук і випустив стрілу навмання і вразив Ізраїльського царя на стику між поясом та між кольчугою. Тож Ахав сказав своєму візникові колісниці: Поверни колісницю, і вивези мене з поля бою, бо я поранений.
34Оскільки ж битва в той день ставала дедалі запеклішою, то цар Ізраїлю, стікаючи кров’ю змушений був стояти на колісниці в бою проти сирійців до самого вечора, а коли заходило сонце, він помер.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
