1 Єфремові мужі були вкрай обурені й дорікали Гедеону, говорячи: Чому ти з нами так учинив, що не покликав нас, коли йшов воювати з мідіянцями?
2 А він їм відповів: Що я таке вчинив, порівняно з тим, що зробили ви? Хіба збирання Єфремом рештки виногрон не краще за весь врожай винограду Авієзера?
3У ваші руки Господь
віддав князів мідіян – Орева та Зеева! А що таке вчинив я порівняно з вами? Після цих слів їхнє обурення супроти нього вгамувалось.
4Отже, вкрай стомлені в погоні за ворогом, Гедеон, разом з трьохстами воїнів, підійшов до Йордану, і переправився на інший бік.
5 Він попросив мешканців Суккота: Дайте, будь ласка, моїм людям хліба, адже вони втомились у погоні за мідіянськими царями Зевахом й Цалмунною.
6 Але князі Суккота відповіли: Хіба Зевах і Цалмунн уже в твоїх руках, щоб нам давати хліб твоєму війську?
7І Гедеон відповів: Гаразд! Але коли Господь
віддасть Зеваха і Цалмунна в мої руки, то я буду молотити ваші тіла терниною пустелі й колючками глоду.
8 Звідти він пішов до Пенуела, і повторив там своє прохання. Мешканці Пенуела відповіли йому так само, як сказали мешканці Суккота.
9Тоді Гедеон пообіцяв і мешканцям Пенуела, говорячи: Коли я з миром повернуся, то зруйную вашу фортецю!
10 Зевах та Цалмунн зі своїм військом, близько п’ятнадцяти тисяч чоловік, які залишилися з усього табору племен сходу зупинились у Каркорі. Проте тих, котрі полягли в бою, було
сто двадцять тисяч воїнів, озброєних мечами.
11 Далі Гедеон пішов шляхом кочівників у наметах, на схід від Новаха та Йоґбега, й розгромив табір (мідіянців
), який безпечно відпочивав.
12Але Зевах та Цалмунн утекли; він (Гедеон
) кинувся їх наздоганяти, й захопив обох мідіянських царів; Зеваха й Цалмунна, навівши страх на весь військовий табір.
13Повертаючись з битви Гехареським схилом, Гедеон, син Йоаша,
14захопив юнака з мешканців Суккота, й допитав його. Той написав йому імена
можновладців Суккота та його старійшин, – всього сімдесят сім мужів.
15 Прибувши до мешканців Суккота, Гедеон
сказав: Ось Зевах і Цалмунн, через яких ви глузували наді мною, кажучи: Хіба Зевах і Цалмунн вже в твоїх руках, що ми маємо давати хліб твоєму втомленому війську?
16Тож він зібрав можновладців та старійшин міста; він взяв також гілки тернини пустелі та колючого глоду
і відшмагав ними цих мужів Суккота.
17Потім він зруйнував фортецю Пенуела, й стратив чоловіків міста.
18Тоді Гедеон
запитав Зеваха та Цалмунна: Як виглядали ті мужі, яких ви вбили на Таворі? А вони відповіли: Так, як ти, – подібні до тебе, а з вигляду, немов царевичі.
19Це мої брати, – сказав Гедеон, – сини моєї матері! Як живий Господь
, якби ви залишили їх живими, я пощадив би вас!
20Після цього він сказав своєму первородному сину, Єтерові: Встань і страть їх! Але хлопець зі страху навіть не витяг свого меча, оскільки був ще молодим.
21Тому Зевах і Цалмунн сказали: Підійди, і сам вбий нас, адже й не кожному чоловікові таке під силу! Тож Гедеон встав, й убив обох
, Зеваха та Цалмунна, після чого забрав прикраси, які були на шиях їхніх верблюдів.Ефод Гедеона
22Після тих подій Ізраїльтяни звернулись з проханням до Гедеона: Владарюй над нами, – ти, твій син, і твій онук, адже ти нас врятував від гноблення мідіянців!
23 Але Гедеон відповів: Не буду я владарювати над вами; так само не владарюватиме над вами і мій син, – Господь
буде владарювати над вами!
24Проте маю до вас прохання, – додав Гедеон, – нехай кожен з вас дасть мені зі своєї здобичі по сережці! Адже мідіянці, яких вони перемогли
, носили золоті сережки, оскільки були ізмаїльцями.
25Вони відповіли: Ми охоче це зробимо! Тож вони розстелили плащ, і кожен з них кинув по одній сережці зі своєї здобичі.
26 Загальна вага золотих сережок, які він випросив, була тисяча сімсот шеклів
золота, окрім бляшок-півмісяців, ланцюжків-підвісок і пурпурових шат, які носили мідіянські царі, та крім нашийників, що були на шиях верблюдів ворога.
27 З усього золота Гедеон виготовив ефод, і помістив його в своєму місті, в Офрі. Він (ефод
) став причиною розпусти всього Ізраїлю і пасткою для самого Гедеона та його родини.
28 Що ж до мідіянців, то вони були упокорені Ізраїлем та більше не підносили своєї голови; край мав спокій протягом сорока років, поки був живий Гедеон.
Смерть Гедеона
29Отже, Єрувваал, син Йоаша, прийшов й поселився у власному домі.
30 У Гедеона було сімдесят синів, що народилися від нього, оскільки він мав багато жінок.
31 Навіть його наложниця, яка мешкала в Сихемі, також народила йому сина, якого він назвав Авімелехом.
32Помер Гедеон, син Йоаша, в глибокій старості, й був похований у гробниці свого батька Йоаша, в Авієзерській Офрі.
33 Так сталося, що коли Гедеон помер, то Ізраїльтяни знову
відвернулися від Господа й почали чинити розпусту з Ваалами, зробивши своїм богом Баал-Беріта.
34Забули Ізраїльтяни Господа
, свого Бога, Котрий визволяв їх від усіх їхніх навколишніх ворогів.
35Вони залишились невдячними і до родини Єрувваала-Гедеона за всі ті добродійства, які він учинив для Ізраїлю.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
