ЛУКИ 1 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

1Передмова

1Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас,

2 і як нам передали їх ті, які із самого початку були очевидцями й служителями Слова,

3 то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

4щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

Видіння Захарії

5 В дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її – Єлизавета.

6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

7 Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

8Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

9 за звичаєм священства випало йому

ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

10 А весь народ під час кадіння молився знадвору.

11 І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

12Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

13 Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

14 І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

15 Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

16І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

17 і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних – до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

18 І промовив Захарія до ангела: З чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

19 У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, – той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

20 І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

21Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався в храмі.

22 Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

23І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

24А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

25 Так мені вчинив Господь у ці

дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

Ангел сповіщає діві Марії про народження Сина

26 А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

27 до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосип, із дому Давида, а ім’я діви – Марія.

28 І, прийшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

29Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

30 Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

31 І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

32 Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

33 і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

34І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

35 У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

36Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

37 тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

38А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

Марія відвідує Єлизавету

39Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

40Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

41 Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

42і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

43 І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

44Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

45 Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

Марія величає Господа

46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

47 і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

48 бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

49 бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

50 і милість Його з роду в

рід для тих, хто боїться Його.

51 Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

52 скинув сильних з престолів і підняв покірних,

53 голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

54 Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

55 як і проголосив нашим батькам – Авраамові та роду його аж до віку!

56Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Народження Івана Хрестителя

57 А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

58 Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

59 Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька – Захарією.

60Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

61 А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

62Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

63Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я – Іван! І всі здивувалися.

64 В ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

66 Всі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

Пророцтво Захарії

67 Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

68 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

69 Він підніс нам ріг спасіння у домі Свого слуги Давида,

70 як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

71 що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

72 щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

73 Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

74 щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

75 служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

76 І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

77 щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

78 аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

79 освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, й спрямувати наші ноги на дорогу миру!

80 А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.