1А оце ті народи, які залишив Господь
в ханаанському краю, аби через них випробувати Ізраїль, – усіх тих, котрі не знали про всі війни в Ханаані,
2і лише з єдиною метою, аби наступні покоління Ізраїлю зрозуміли й самі навчились воювати, оскільки раніше такого досвіду у них не було.
3 Такими народами були
п’ять князівств филистимців, а також усі ханаанці, сидонці та гіввійці, які живуть у нагірному Лівані, – від гори Баал-Хермон і до входу в Хамат.
4 Вони залишились для того,
аби через них випробовувати Ізраїль, й переконатись, чи вони будуть дотримуватись Господніх Заповідей, які Він заповів їхнім прабатькам через Мойсея.
5Тому Ізраїльтяни й мешкали серед ханаанців, хеттейців, аморейців, періззейців, гіввійців і євусейців.
6 Вони брали собі їхніх дочок за дружин, а своїх дочок віддавали за дружин
їхнім синам, й служили їхнім богам.Суддя Отніїл
7 Таким чином Ізраїльтяни творили злочин перед Господом
, – забувши про Господа, свого Бога, вони служили Ваалам і Астартам.
8 Тоді запалав Господній
гнів на Ізраїль, і Він віддав їх у руки Кушан-Рішатаїма, месопотамського царя Арам-Нагараїма. Ізраїльтяни служили Кушан-Рішатаїму вісім років.
9 Коли ж Ізраїльтяни заголосили до Господа
про допомогу, Господь підняв визволителя Ізраїлю, котрий їх врятував, – Отніїла, сина Кеназа, – молодшого брата Халева.
10На ньому був Господній
Дух, і він став суддею Ізраїлю. Він розпочав війну, й Господь віддав у його руки Кушан-Рішатаїма, арамського царя. Він (Отніїл) отримав перемогу над Кушан-Рішатаїмом.
11Після того край мав спокій сорок років. Але Отніїл, син Кеназа, помер,
Суддя Егуд
12і діти Ізраїля продовжували робити зло перед Господом
. Оскільки ж вони не переставали чинити злочини перед Господом, то Господь дав силу моавському цареві Еґлону для перемоги над Ізраїлем.
13 Отже він, об’єднавши навколо себе аммонійців та амалекітянців, вирушив і розгромив Ізраїль, захопивши Місто Пальм (Єрихон
).
14Після цього Ізраїльтяни служили моавському цареві Еґлону вісімнадцять років.
15Тоді Ізраїльтяни знову
заголосили до Господа про допомогу, й Господь дав їм визволителя Егуда, сина Ґери, нащадка Веніяміна, – чоловіка, в якого чинною була ліва рука (лівша). Ізраїльтяни послали через нього допомогу моавському цареві Еґлону.
16Егуд перед тим зробив собі двосічного меча довжиною в лікоть і підперезав його під своїм плащем з правого боку.
17Отже, він прибув з даниною до моавського царя Еґлона. Еґлон же був дуже гладкою
і повною людиною.
18Закінчивши викладати данину, Егуд відіслав людей, котрі несли данину,
19а сам повернувся від бовванів, що біля Ґілґала, й сказав Еґлону
: Є в мене таємне слово до тебе, царю! А той сказав: Тихо! Негайно від нього вийшли всі, що стояли біля нього.
20 Егуд увійшов до нього, коли цар сидів у горішній прохолодній світлиці, призначеній виключно для нього особисто. І Егуд сказав: Маю для тебе слово від Бога. У відповідь той підвівся зі свого трону.
21Тоді Егуд вихопив своєю лівою рукою меча, що був з правого боку, і встромив йому в живіт,
22так що за лезом увійшла також рукоятка, й жир зімкнувся навколо леза, оскільки він не витягнув меча з його живота, бо той ввійшов до кінця.
23Тоді Егуд вийшов до передпокою, закривши за собою двері горішньої світлиці, й замкнув їх.
24Щойно він вийшов, як прийшли царські слуги, але, побачивши, що двері горішньої кімнати замкнуті, сказали: Напевно, він у прохолодній комірці залагоджує свої потреби.
25Вони чекали, аж поки почали непокоїтись: чому цар так довго не відкриває дверей горішньої кімнати. Тоді вони взяли ключ і відчинили, – аж ось їхній володар лежить на землі мертвий!
26 За той час
, поки вони чекали, Егуд утік. Утікаючи, він проминув бовванів, і сховався в Сеірі.
27Прибувши сюди, не гаючи часу Егуд
, затрубив у трубу на Єфремовому узгір’ї; звідти він спустився вже на чолі цілого Ізраїльського війська.
28Він (Егуд
) видав клич: Поспішайте за мною, адже Господь видав ваших ворогів моавійців у ваші руки! Вони пішли за ним, й захопили йорданські переправи до Моаву, не дозволяючи нікому переходити.
29За той час вони знищили близько десяти тисяч моавійців, – усіх високих на зріст і сильних мужів, так що жодний з них не втік.
30Того дня Моав був упокорений під владу Ізраїлю, і край мав спокій протягом вісімдесяти років.
Суддя Шамрар
31 Після нього (Егуда
) постав Шамґар, син Аната, і звичайним довгим києм-рожном для волів знищив близько шістсот чоловік филистимців. Він також визволив Ізраїль.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
