ВИХІД 33 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

33

1 Потім Господь

сказав Мойсеєві: Іди, вирушай звідси, – ти сам і твій народ, який ти вивів з єгипетської землі, – до краю, про який Я присягнувся Авраамові, Ісаакові та Якову, кажучи: Вашим нащадкам дам його.

2Я ж пошлю ангела перед тобою, і вижену ханаанця, аморейця, хеттейця, періззейця, гіввійця і євусейця, –

3 і ти ввійдеш

в край, що тече молоком і медом. Я ж не йтиму з тобою, бо ти є народом твердошиїм, аби Мені не знищити тебе по дорозі.

4Почувши такі суворі слова, народ засумував, так що ніхто не одягнув на себе жодних прикрас.

5Тому Господь

промовив до Мойсея: Повтори Ізраїльтянам таке: Ви народ твердошиїй і впертий. Якби Я хоч одну мить йшов посеред вас, то знищив би вас! Тому тепер зніміть із себе ваші прикраси, а Я вже

знатиму, що робити з вами.

6 Тож познімали Ізраїльтяни свої прикраси і наряди біля гори Хорив.

Встановлення Намету Свідчення

7Відтоді Мойсей брав свій намет і ставив поза табором, – подалі від табору, і назвав його Наметом Зустрічі. Тому кожний, хто шукав Господа

, приходив до Намету Зустрічі, що поза табором.

8Так бувало, що коли йшов Мойсей до Намету, то весь народ підіймався і спостерігав. Кожен стояв

біля входу свого намету. Всі стежили за Мойсеєм, доки він не входив у Намет.

9Коли ж Мойсей входив у Намет, то хмарний стовп опускався і ставав над входом у Намет. У цей час

Господь

розмовляв з Мойсеєм.

10Увесь народ бачив хмарний стовп, який стояв біля входу Намету. Тому всі люди підіймалися, і поклонялися – кожний від входу свого намету.

11 Господь

розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, – так, як людина спілкується зі своїм приятелем. Після того

він повертався до табору. А його слуга, юнак Ісус, син Навина, залишався в Наметі.

Божа обітниця Мойсею

12 Одного разу

Мойсей сказав Господу

: Ось Ти мені кажеш: Веди цей народ! Але ж Ти не об’явив мені, кого пошлеш зі мною. Ти мені говориш: Знаю тебе по імені! І ще: Ти знайшов милість в Моїх очах.

13 А тепер, прохаю, коли я дійсно

знайшов милість у Твоїх очах, то благаю, відкрий мені Свої дороги, щоб я був переконаний, що, дійсно,

знайшов милість в очах Твоїх. Май на увазі, що ці люди є Твоїм народом.

14 Господь

відповів: Я Сам піду з тобою

, і дам тобі відпочинок.

15Мойсей же сказав Йому: Якщо Ти Сам не підеш, то й не виводь нас звідси.

16Як же інакше стане відомо, що я і Твій народ дійсно знайшли милість перед Тобою, як не тим, що Ти, справді,

йтимеш разом з нами? Саме цим я і Твій народ будемо відрізнятися від усякого іншого народу, який є на поверхні землі.

17 І Господь

сказав Мойсеєві: Я зроблю тобі за цим словом, яке ти сказав, бо ти знайшов милість в очах Моїх. Я знаю тебе на ім’я.

18 А Мойсей каже: Покажи мені, благаю, Твою славу!

19 Та Господь

сказав: Я проведу перед тобою усю

Мою велич і проголошу перед тобою Моє ім’я: Господь

. Я помилую того, до кого милостивий, і виявлю милосердя тому, до кого буду милосердний.

20 І додав: Але Мого обличчя ти побачити не зможеш, – підкреслив Він, – оскільки людина не може побачити Моє обличчя і залишитися при цьому

живою.

21Далі Господь

сказав: Ось місце біля Мене. Ти стоятимеш на скелі.

22 Коли ж проходитиме Моя слава, то Я поставлю тебе в розщелині скелі й покрию тебе Моєю рукою, доки не пройду.

23Потім заберу Мою руку, і ти побачиш Мене ззаду. Обличчя ж Мого бачити не можна.