ПСАЛМИ 109 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

109Псалом 109

1Диригентові. Псалом Давида.

Боже моєї хвали, не мовчи!

2Адже відкрились проти мене нечестиві та зрадливі уста, лихословлять мене підступним язиком.

3Оточили мене ненависними словами і затіяли проти мене боротьбу без причини.

4На мою любов відповідають ворожістю, хоч я за них

молюся.

5Вони віддають мені злом за добро, а за мою любов ненавистю.

6Постав над ним (моїм ворогом

) нечестивого свідка, і нехай обвинувач стане праворуч від нього!

7Коли його судитимуть, нехай виявиться засудженим, а його молитва нехай буде визнана гріхом.

8Нехай будуть короткими його дні, а посаду його нехай обійме інший.

9Нехай його діти стануть сиротами, а його дружина – удовою.

10Нехай його діти стануть убогими волоцюгами, і хай жебракують далеко від своїх зруйнованих осель.

11Нехай лихвар захопить у нього все, чим він володіє; хай чужинці розкрадуть плоди

праці його.

12Нехай не буде нікого, хто виявив би до нього милосердя, – ані того, хто змилосердився б над його сиротами.

13Нехай його нащадки будуть вигублені, щоб у наступному поколінні щезло його ім’я.

14Нехай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і не буде стертий гріх його матері.

15Нехай будуть вони (гріхи батьків

) постійно перед Господом

, і хай буде знищена зі землі пам’ять про них.

16Тому що він і не думав чинити милосердя, але до смерті переслідував нещасну, вбогу і зранену серцем людину.

17Він любив проклинати, тож нехай ці прокльони

впадуть на нього! Не бажав благословення, тож нехай воно буде далеко від нього.

18Він зодягався в прокляття, наче в шати, тож воно просочилось в його нутро, як вода, й до його костей, як олія.

19Нехай воно (прокляття

) стане для нього, як плащ у який він сам

зодягнеться, і як пояс, яким постійно підперізується.

20Така відплата від Господа

тим, що оскаржують мене і лихословлять на мене.

21Але Ти, Господи

Владико, чини зі мною задля Твого Імені; оскільки ж Твоє милосердя добре, спаси мене!

22Я ж бідний та вбогий, і серце моє в мені зранене.

23Я никну, як зникаюча тінь, – мене струсили, наче сарану.

24Мої коліна слабнуть від посту, виснажене від браку олії моє тіло.

25Я став для них посміховиськом, – побачивши мене, люди хитають головами.

26Допоможи мені, Господи

, Боже мій, задля Свого милосердя, спаси мене!

27Нехай пізнають вони, що це Твоя рука, що то Ти, Господи

, вчинив це.

28Нехай собі проклинають, аби лише Ти благословив. Ті, що повстали, будуть осоромлені, а Твій слуга радітиме.

29Вкриються ганьбою оскаржувачі мої, і носитимуть на собі свій сором наче плащ.

30З великою вдячністю на устах прославлятиму Господа

, серед багатьох людей

величатиму Його.

31Адже Він завжди на боці нещасного, аби його рятувати від тих, котрі його засуджують.