2 ЦАРІВ 5 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

5Зцілення Наамана від прокази

1 Полководець війська сирійського царя, Нааман, був поважною і шанованою особою у свого володаря, оскільки завдяки йому Господь

дав сирійцям перемогу. Але, хоча цей чоловік був хоробрим воїном, проте страждав від прокази.

2 Одного разу під час походу сирійський загін полонив в Ізраїльському краю малу дівчинку, яка прислуговувала Наамановій дружині.

3 Якось вона сказала своїй господині: От якби мій господар звернувся до пророка, що живе в Самарії, то він вилікував би його від прокази.

4Тоді Нааман звернувся до свого володаря, і сказав: Ось так і так говорила дівчинка, яка з Ізраїльського краю.

5Сирійський цар відповів: Раз так, то вирушай туди, а я передам листа до Ізраїльського царя. Отже, він пішов, взявши з собою десять талантів срібла, шість тисяч золотих монет і десять перемін одягу.

6 Він привіз також і листа до Ізраїльського царя, в якому писав: Коли цей лист до тебе потрапить, то маєш знати

, що це я посилаю до тебе свого слугу Наамана, аби ти вилікував його від прокази!

7 Коли Ізраїльський цар прочитав листа, то так сталося, що він роздер на собі одяг і вигукнув: Хіба я Бог, аби завдавати смерті, чи оживляти, що він посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від його прокази? Подумайте тільки і візьміть до уваги, – це він лише шукає якоїсь зачіпки проти мене!

8Але так сталося, що коли Божий чоловік Єлисей дізнався, що Ізраїльський цар роздер на собі шати, то послав до царя, аби йому переказали: Для чого ти роздер свої шати? Нехай прийде до мене, та довідається, що в Ізраїлі є пророк!

9І от Нааман прибув зі своїми кіньми та зі своїми колісницями й зупинився при вході до Єлисеєвого дому.

10Тоді Єлисей послав до нього вісника з порадою: Піди й сім разів занурся в Йордан, й твоє тіло стане чистим та здоровим.

11Але Нааман обурився і, відходячи, сказав: Ось, я був упевнений, що він вийде, стане переді мною, закличе Ім’я Господа

, свого Бога, поводить своєю рукою над хворим місцем, і зніме проказу.

12Хіба дамаські ріки Авана та Фарфар не кращі від усіх вод Ізраїлю? Хіба я не міг би викупатися у них, щоб стати чистим? Тож він обернувся і, палаючи гнівом, відійшов.

13Але його слуги підійшли, заговорили з ним і сказали: Якби тобі, наш батьку, пророк наказав зробити щось важке, то хіба ти не вчинив би? Але ж він лише сказав тобі: Обмийся – і станеш чистим!

14 Нааман послухався

, пішов і сім разів занурився у воду Йордану, як сказав Божий чоловік, і його тіло знову стало чистим, як тіло малого хлопця.

15 Після цього він повернувся з усім своїм супроводом до Божого чоловіка, став перед ним і сказав: Тепер я зрозумів, що на всій землі немає Бога, як тільки в Ізраїлі! Тому прийми від твого слуги подячний дарунок.

16 Але Єлисей сказав: Як живий Господь

, Якому я служу, що не візьму нічого! І хоч Нааман наполягав, аби той узяв, він категорично відмовився.

17 Тоді Нааман сказав: Якщо вже ні, то нехай дадуть твоєму слузі стільки землі, скільки зможуть повезти два мули, оскільки віднині твій слуга більше не приноситиме ні жертв всепалення, ні інших жертв жодним богам, окрім як Господу

.

18Одне лише прошу щодо цієї справи, – нехай Господь

змилосердиться над твоїм слугою, – коли мій володар піде на поклоніння в капище Ріммона, то він, зазвичай, опиратиметься на мою руку, так що й мені доведеться поклонитися в домі Ріммона. За те, що я вимушено поклонятимусь у капищі Ріммона, нехай Господь

простить твого слугу за цей учинок.

19Єлисей сказав до нього: Іди з миром! Але, коли Нааман пройшов певну відстань шляху,

Ґехазій покараний проказою

20 слуга Божого чоловіка Єлисея, Ґехазій, подумав собі: Ось мій господар пощадив того сирійця Наамана, не прийнявши від нього нічого з того, що той привіз. Як живий Господь

, я дожену його та візьму хоч щось від нього.

21Отже, Ґехазій пустився навздогін за Нааманом. Нааман, упізнавши здалеку, хто за ним біжить, то зіскочив зі своєї колісниці та запитав: Чи все гаразд?

22А той відповів: Усе добре! Але мій господар послав мене з такими словами: Щойно прийшли до мене двоє молодих людей, пророчих учнів, з Єфремового нагір’я, – тож дай їм талант срібла і пару перемін одягу.

23Нааман відповів: Будь ласка, прийми два таланти! Він умовляв його і, зав’язавши два таланти срібла у два мішки, поклав і дві переміни одягу, та доручив двом своїм слугам, щоб вони все це

понесли попереду нього.

24Коли ж вони дійшли до узгір’я, він узяв усе з їхніх рук і поклав у себе в домі, а тих мужів відпустив, і вони пішли.

25Сам же пішов, і з’явився перед своїм господарем. А Єлисей його запитав: Ґехазію, звідкіля ти прийшов? А твій слуга нікуди не ходив, – відповів той.

26Але Єлисей сказав йому: Хіба мій дух не був при тому, коли той чоловік зійшов з колісниці й пішов тобі назустріч? Невже це відповідний час, щоб брати срібло й одяг, або набувати оливкові сади та виноградники, овець і волів, рабів чи невільниць?

27 Адже та проказа Наамана вчепиться до тебе та до твоїх нащадків назавжди! І Ґехазій вийшов від Єлисея, весь білий від прокази, наче сніг.