1Горе тобі, спустошувачу, якого ще не спустошено, і зраднику, з яким ще не повелися віроломно. Щойно закінчиш спустошувати інших, ти будеш спустошений сам; як тільки перестанеш зраджувати, з тобою вчинять віроломно.
2 Господи
, помилуй нас! Ми на Тебе покладаємось! Будь нашою силою з самого ранку, – нашим спасінням у час недолі.
3 Від Твого потужного голосу втікають народи, – коли Ти піднімаєшся, розпорошуються племена.
4А вашу здобич збиратимуть, як збирає, поїдаючи, гусінь, – накинуться на неї, як накидається сарана.
5Величний Господь
, Котрий перебуває на висотах! Він сповнив Сіон правосуддям і праведністю.
6Тоді настануть для тебе безпечні часи – багатство спасіння, мудрості й пізнання, а Господній
страх стане Його скарбом для тебе.
7 Ось їхні (Арієла
) хоробрі ридають на вулицях, – посли миру гірко плачуть.
8 Адже їхні дороги опустіли, – немає тих, котрі ними подорожували б. Заповіт зламаний, міста зневажені, а людина нічого не значить.
9Сумує і в’яне земля, осоромлений Ліван, Саронська долина стала пустелею, опадає листя
Башану і Кармелю…
10 Тепер повстану, – говорить Господь
, – нині прославлюся, тепер звеличуся!
11Ви завагітніли сіном, а народите солому; ваше дихання – вогонь, який вас і пожере.
12Народи уподібняться до гашеного вапна, до вирваної тернини, яка чекає на спалення у вогні.
13 Послухайте, всі далекі, що Я зробив, – визнайте, близькі, силу Мою!
14Злякалися грішники на Сіоні, – жах охопив нечестивих. Хто з нас може перебувати поряд з пожираючим вогнем? Хто з нас спроможний встояти біля вічного полум’я?
15 Той, хто живе праведно, і щирий у своїх словах, – хто цурається неправедного прибутку (здирства
), стримує руки, щоб не брати хабара; хто закриває свої вуха, щоб не чути про кровопролиття, й заплющує свої очі, щоб не дивитися на зло.
16Такий житиме на висотах, – неприступні скелі будуть його захистом. Його хліб буде даний йому, і води в нього не забракне.
17 Твої очі побачать Царя в усій Його красі, – дивитимуться на простори землі.
18 Твоє серце буде лише згадувати про минулі
страхіття: Де ті, що рахували? Де ті, що важили? Де той, що перераховував вежі?
19Не побачиш більше зухвалого народу, – людей з глухим голосом, мову
яких годі й зрозуміти, оскільки бурмочуть дивною, важкою для сприйняття мовою.
20 Подивись на Сіон, – місто наших урочистих зібрань! Твої очі побачать Єрусалим, – мирну оселю, непорушний намет, кілки якого ніколи не вирвуть, а його шнури ніколи не порвуться.
21Адже там з нами наш величний Господь
; там – місце рік та широких водних каналів. Ними не пройдуть жодні веслові човни, – не пропливуть і великі кораблі.
22 Господь
– наш Суддя, Господь – наш Законодавець, Господь – наш Цар, Котрий і врятує нас!
23 Хоча й обвисли ваші шнури й не можуть міцно утримувати в своїх основах свої щогли, – через що не натягуються вітрила, але ви розділите велику здобич, і навіть каліки братимуть здобич.
24 І ніхто з мешканців не скаже: Я хворий! Людям, котрі живуть там, будуть прощені гріхи.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
