1 САМУЇЛА 4 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

4Филистимці захоплюють Ковчег Заповіту

1До слів Самуїла прислухався весь Ізраїль. У той час Ізраїль вирушив на війну проти филистимців. Вони отаборились при Евен-Езері, тоді як филистимці стояли табором під Афеком.

2Филистимці вишикувались у бойові лави проти Ізраїлю, і розпочалась битва. Ізраїль був розбитий филистимцями. Під час бою на полі битви полягло близько чотирьох тисяч чоловік.

3 Коли військові мужі повернулись до табору, ізраїльські старійшини сказали: Чому сьогодні так вразив нас Господь

перед филистимцями? Давайте візьмемо з собою з Шіло Ковчег Господнього

Заповіту, – нехай він буде серед нас і врятує нас від рук наших ворогів.

4 Тож військові послали в Шіло людей

, котрі і спровадили звідти Ковчег Заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. Ковчег Божого Заповіту супроводжували обидва сини Ілія, Хофні та Пінхас.

5 Так сталося, що коли Ковчег Господнього

Заповіту прибув до табору, то весь Ізраїль так голосно закричав, що здригнулась земля.

6Почувши цей потужний вигук, филистимці почали питати: Чому це такий гучний крик у єврейському таборі? А коли дізналися, що Господній Ковчег прибув до табору,

7то филистимці перелякалися й говорили: Їхній

Бог прийшов до табору! Потім додали: Горе нам! Адже чогось подібного досі ще не було!

8 Горе нам! Хто нас врятує від руки такого потужного Бога!? Адже їхні боги вражали єгиптян усякими карами ще перед пустелею!

9 Тож зберіться з силами і виявіть усю мужність, филистимці, аби часом вам не довелось служити євреям, як вони служили вам! Отже, будьте мужніми, і вступайте в бій!

10І филистимці ринулись у бій; вони цілковито розгромили Ізраїльтян, так що вони порозбігались по своїх наметах. Це була дуже велика поразка, в якій полягло тридцять тисяч піших Ізраїльтян.

11 Захопили филистимці також

і Божий Ковчег, а обидва сини Ілія, Хофні та Пінхас, загинули.

Смерть Ілія

12 Того самого дня пощастило вирватись з поля битви одному веніямінцю, який прибіг у Шіло; його одяг був розірваний, а його голова посипана порохом.

13 Коли він наблизився, Ілій якраз сидів на стільці біля самої дороги, вдивляючись у далечінь

, адже його серце тривожилось за долю Божого Ковчега. Коли ж той чоловік прибіг до міста й розповів, що сталось, усе місто заголосило.

14Почувши це велике голосіння, Ілій запитав: Що це за лемент я чую? Але якраз прибув до нього той чоловік і про все розповів Ілію.

15 На той час Ілію було вже дев’яносто вісім років; його очі потьмяніли, так що він майже не бачив.

16Отже, той чоловік сказав Ілію: Я – той, хто прибув з військового табору, і сьогодні я ледве втік з поля бою… А той запитав: Що сталося, мій сину?

17Відповідаючи, вісник сказав: Ізраїль кинувся навтіки перед филистимцями, і в бою полягло дуже багато людей. Загинули також обидва твої сини, Хофні та Пінхас, захоплено і Божий Ковчег…

18Коли вісник

згадав про Божий Ковчег, сталося так, що Ілій впав навзнаки зі стільця біля входу до брами, зламав свій хребет і помер, оскільки він був чоловіком похилого віку і важким. Він був суддею Ізраїлю сорок років.

Іхавод

19Його невістка, дружина Пінхаса, була вагітною, і незабаром мала народити. Почувши про те, що Божий Ковчег захоплено, а також про смерть свого свекра та свого чоловіка, вона впала навколішки й народила, оскільки в неї почались перейми.

20 І коли під час родів

вона помирала, ті жінки

, що стояли біля неї, казали: Не бійся, адже ти народила сина! Але вона нічого не відповіла, й навіть не звернула на це уваги.

21 Вона лише назвала хлопчика Іхаводом, говорячи: Відійшла слава від Ізраїлю, – оскільки був захоплений ворогом

Божий Ковчег, а також у зв’язку зі смертю

свого свекра і свого чоловіка.

22Вона ще раз повторила: Відійшла слава від Ізраїлю, тому що не стало Господнього Ковчега.