2 САМУЇЛА 6 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

6Перенесення Ковчегу до Єрусалима

1 Давид знову відібрав з Ізраїльтян тридцять тисяч найдобірніших воїнів.

2 Після цього Давид разом з усім своїм військом вирушив у похід у Юдин Баал, щоб перенести звідти Божий Ковчег, над яким закликається особливе

Ім’я, – Ім’я Господа Саваота, Який сидить на херувимах.

3 Отже, вони поставили Божий Ковчег на нового воза і вивезли його з дому Авінадава, що на узгір’ї. Сини Авінадава, Узза та Ахіо, супроводжували цей новий віз

4з Божим Ковчегом від дому Авінадава, що на узгір’ї, – при цьому Ахіо йшов попереду Ковчега.

5 Давид і всі Ізраїльтяни з усіх сил хороводили перед Господом

під супровід різних інструментів з кипарисового дерева, – на гуслах, арфах, сопілках, бубнах, трубах і цимбалах.

6 Коли вони підійшли до току Нахона, то Узза простягнув руку

до Божого Ковчега, й вхопився за нього, оскільки воли його нахилили.

7 В цю мить запалав Господній

гнів на Уззу, і він був уражений Богом за виявлену необережність, – там, біля Божого Ковчега, він помер.

8 Тож Давид дуже засмутився через те, що Господь

уразив Уззу, назвавши те місце: Перец-Узза (Враження Уззи). Воно так називається

і до сьогодні.

9 В той час Давида охопив страх перед Господом

, і він сказав: Як же тоді може увійти Господній

Ковчег до мене?

10 Отже, Давид відмовився супроводжувати Господній

Ковчег у Місто Давида, а направив його Давид у дім Овед-Едома з Ґата.

11 Таким чином Господній

Ковчег залишався в домі Овед-Едома з Ґата три місяці. Господь

же благословляв Овед-Едома і всю його родину.

12А коли цареві Давидові повідомили, сказавши: Господь

, завдяки Божому Ковчегу, поблагословив дім Овед-Едома і все, що в нього, то Давид пішов, і урочисто переніс Божий Ковчег з дому Овед-Едома в Місто Давида.

13А відбувалось усе так: Коли ті, що несли Господній

Ковчег, проходили шість кроків, то приносили в жертву вола й відгодоване теля.

14Сам же Давид, одягнутий у лляний ефод, завзято підтанцьовував у хороводі перед Господом

.

15Отже, Давид, разом з усіма Ізраїльтянами, під радісні вигуки й звуки труби переніс Господній

Ковчег.

16 Так сталося, що коли Господній Ковчег входив у Місто Давида, дочка Саула Мелхола, подивилась у вікно і, побачивши царя Давида, який, підтанцьовуючи, підскакував перед Господом

, відчула до нього у своєму серці зневагу.

17Нарешті Господній

Ковчег принесли, й встановили його на призначене для нього місце, – посеред намету, який для нього спорудив Давид. Після цього Давид приніс перед Господом

жертву всепалення, а також мирні жертви

.

18 Завершивши жертвоприношення всепалення і мирні жертви

, Давид поблагословив народ в Ім’я Господа

Саваота.

19 Потім він роздав усьому народові, – усій численній кількості Ізраїльтян, – кожному зокрема, як чоловікам, так і жінкам, по одній хлібині, по одному кусневі печеного на вогні м’яса та по одному коржику з родзинками. Після цього весь народ розійшовся, – кожен пішов до свого дому.

20Коли Давид повернувся, аби поблагословити свою родину, Давидові назустріч вийшла дочка Саула, Мелхола, та іронічно зауважила: Як же достойно прославився сьогодні Ізраїльський цар, оголившись перед очима служанок своїх воїнів, як оголюється хіба що якийсь легковажний гульвіса.

21Давид же відповів Мелхолі: Я веселився

й танцював перед Господом, – перед Господом

, Котрий віддав перевагу мені замість твого батька, як і замість кожного з його роду, поставивши мене правителем над Господнім

народом, над усім Ізраїлем!

22Я готовий принизитись у власних очах ще більше, тоді як в очах служниць, про яких ти говориш, я буду в честі!

23І не було в Мелхоли, Саулової дочки, дітей до самої її смерті.