ЕКЛЕЗІАСТА 8 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

8

1 Хто, як не мудрий, може пояснити значення речей? Мудрість людини освітлює її обличчя, і пом’якшує його суворі риси.

Покора владі заради Бога

2Ось що я скажу: Заради присяги перед Богом, дотримуйся царських наказів.

3Не квапся від царя відійти і не наполягай на поганій справі, адже він усе ж зробить те, що лише сам побажає.

4Адже у слові царя – влада, і хто йому скаже: Що ти робиш?

5Хто дотримується Заповіді, той не зазнає жодного лиха, бо серце мудрого знає належний час і право.

Однакова доля очікує на всіх

6 Адже для кожної справи є певний час і належне право, однак численні лиха випадають на долю людини.

7Та й ніхто не відає, що буде, – бо хто може повідомити, як усе станеться?

8 Адже немає людини, яка мала би владу над вітром, аби вітер стримати, – як ніхто не має влади і над днем смерті, – немає відпустки на війні, і злочин не врятує того, хто його скоїв.

9Я все це бачив, – навіть у кожну справу вникав серцем, спостерігаючи, що коїться під сонцем, – особливо поки людина владарює над іншою людиною, і заподіює їй лихо.

10А ще я бачив, як ховають злочинців: після того люди розходяться зі святого місця поховання, – місто забуває про злочини, які ті творили. І це також марнота.

11 Оскільки не спішать здійснювати вирок про покарання за злочини, тому зростає в людей бажання чинити нові злочини.

12 Проте, хоч би грішник сотні разів

повторював свої злі вчинки

і довго жив, однак я знаю, що по-справжньому щасливими будуть ті, котрі бояться Бога, і в пошані до Нього живуть.

13 А нечестивому не буде щастити, – оскільки він не має Божого страху, – його вік життя промине як тінь.

14 Але на землі можна зауважити ще й таку марноту: іноді з праведними стається лихо, на яке за свої вчинки заслуговували б нечестиві, а з нечестивими трапляється так, як того заслуговують за свої вчинки праведні, – тому я й сказав, що це марнота.

15 Ось чому я похвалив радість, бо нічого кращого для людини під сонцем немає, як тільки їсти, пити і веселитись… Тож нехай це супроводжує її в праці впродовж усього віку життя, яке дає їй Бог під сонцем.

16 Отже, коли я спрямував своє серце, щоб пізнати мудрість й дослідити справи, які діються на землі, навіть не змикаючи своїх очей для сну ні вдень, ні вночі,

17 то, вникаючи в усі Божі діла, я зрозумів, що людині не під силу збагнути всі справи, що відбуваються під сонцем. І як би людина не намагалась, не зможе їх осягнути. Навіть коли якийсь мудрець стверджуватиме, що розуміє, – насправді, він не в змозі всього збагнути.