ЙОВА 6 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

6Йов: Нещасний може очікувати на милосердя від свого друга

1Відповідаючи Йов сказав:

2О, якби, справді можна було зважити мої страждання, а всі мої нещастя разом покласти на вагу,

3то вони були би важчі за морський пісок, – тому й нерозважливими здаються мої слова.

4 Адже в мене встромлені стріли Вседержителя, і їхню отруту мусить пити моя душа. Божі жахи спрямовані проти мене.

5Хіба реве дикий осел, маючи траву? Хіба реве віл, коли ясла повні паші?

6Хіба їдять несмачну їжу без солі? І чи є якийсь смак у соку портулака?

7До чого я відмовлявся навіть доторкнутись, те тепер стало для мене гіркою їжею.

8О, якби сповнилось моє бажання, і якби Бог здійснив моє прагнення!

9 Якби ж то Бог зволив мене розчавити, – простягнув Свою руку і вбив мене!

10 Це було б для мене якоюсь потіхою, й відрадою в моїх нещадних муках, позаяк я не зрікся слів Святого.

11Але де взяти сили, щоб витерпіти? І який мій кінець, заради чого варто жити?

12Хіба я з каменю, щоб мати силу все витерпіти? Хіба моє тіло мідне?

13Невже немає для мене допомоги, і я позбавлений усякого порятунку?

14Нещасний може очікувати на якесь милосердя від свого друга, навіть якщо цей друг втратив страх перед Вседержителем.

15 Мої ж брати виявились зрадливі, наче весняні потоки, немов струмки, що в полі протікають.

16Вони темніші від криги, під якою ховається сніг;

17але з часом ці струмки міліють, і в літню спеку щезають, – зникають, як би їх і не було.

18Їхні звивисті дороги пролягають аж до пустелі й там пропадають.

19Їх шукають теманські каравани, на них покладають надію мандрівники з Шеви, –

20проте їхні сподівання виявляються оманливими, щойно вони туди приходять.

21Такими й ви стали для мене, – побачили мій жахливий вигляд і злякалися.

22Хіба я будь-коли просив: Дайте мені, – з ваших достатків заплатіть за мене,

23або врятуйте мене з рук ворога, чи викупіть мене з рук гнобителів?‥

24Підскажіть мені, і я замовкну, скажіть, у чому моя помилка!

25Справді, болючими бувають справедливі слова, але чого варті оті ваші докори?

26 Для чого вигадуєте ви слова для докорів, а слова відчаю страждальця пускаються за вітром?

27Адже ви навіть щодо сироти кидали би жереб і продали би власного друга.

28Тож нині, благаю, згляньтесь наді мною, адже в такому стані я не скажу вам у вічі неправди.

29 Тож відступіться й не будьте несправедливі, прислухайтесь до моєї правоти.

30Хіба є якесь лукавство в мене на язику? Хіба я вже втратив смак й не розпізнаю нещастя?