ЙОВА 39 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

39

1Чи ти знаєш про час, коли народжують гірські кози, або може ти спостерігав болі ланей при пологах?

2Хіба це ти встановлював, скільки місяців вони мають ходити вагітними, і чи тобі відомий час, коли вони будуть народжувати?

3Вони стають навколішки й народжують своїх малят, звільняючись таким чином від своєї вагітності.

4 Їхня малеча підростає, набирається сил на відкритому просторі, потім залишає своїх матерів, і більше до них не повертається.

5 Хто подарував волю дикому ослу? Хто розв’язав цій дикій тварині пута,

6 якій Я призначив степ помешканням, а солончаки – його місцем перебування?!

7Він зневажає гармидер міста і не чує криків погоничів;

8він нишпорить по горах, шукаючи собі їжу, й знаходить потрібну травичку.

9Чи захоче тобі служити дикий буйвол? Чи ночуватиме він біля твоїх ясел?

10Чи ти міг би запрягти дикого буйвола у шлею, щоб він міг орати? Хіба він боронуватиме з тобою поле?

11Хіба ти зможеш на нього покластися лише через те, що він має велику силу? Чи використаєш його у своїй праці?

12Чи зможеш бути впевненим, що він допоможе зібрати врожай і завезе його на твій тік?

13Страусиха весело розмахує крилами, але хіба це крило і пір’я лелеки, який літає

?

14Вона залишає на землі свої яйця, які зігріваються в піску,

15але нерідко вона їх забуває на поверхні, – так що сама може їх розчавити, або їх розтопчуть польові звірі.

16Вона жорстоко й недбало ставиться до своїх дітей, наче вони

не її діти, – її не турбує, що всі її турботи будуть надаремними.

17Адже Бог позбавив її здорового глузду, й не наділив її розумом.

18Проте вона швидко бігає і, злякавшись

, може піднятись на узгір’я й звідти поглузувати з коня і навіть з

його вершника.

19Хіба ти даєш коневі силу, покриваючи його карк (зашийок

) гривою?

20Хіба ти навчив його стрибати, наче сарана? Його могутній храп наганяє страх.

21Він б’є копитами по землі, ніби потішаючись своєю силою, без страху кидається назустріч зброї ворога.

22Він наче глузує над страхом, нічого не боїться, і не відвертається від меча.

23 Над ним брязкотить сагайдак, вістря списа і ратище,

24але він, тремтячи від нетерпіння, з лютістю розбиває копитом землю, й, чекаючи сигналу труби, не може стояти спокійно.

25 На сигнал труби він відповідає протяжним іржанням, бо вже здалеку відчуває битву, чує голосні заклики військових командирів…

26Хіба силою твого розуму ширяє в небі яструб, простягаючи свої крила на південь?

27Чи за твоїм наказом підіймається вгору орел, і на вершині влаштовує своє гніздо?

28На скелі він мешкає і ночує на зубчастих вершинах твердині.

29Його зіркі очі вдивляються в далечінь, вистежуючи собі їжу.

30 Його орлята годуються кров’ю, тому він завжди там, де з’явився труп.