1І дано мені ціпок, подібний до жезла, і сказано було: «Встань й обміряй храм Божий і вівтар, а також порахуй тих, хто там поклоняється.
2Але не враховуй зовнішнє подвір’я, бо віддано його невіруючим. Вони будуть топтати святе місто сорок два місяці.
3Я дам право двом своїм свідкам, і будуть вони пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, і вбрані вони будуть в волосяниці».
4А свідки ці — дві оливи і два світильники, які стоять перед Господом землі.
5І якщо хтось намагатиметься завдати їм шкоди, то вогонь вирветься з їхніх уст і спопелить їхніх ворогів. Кожний, хто спробує завдати їм шкоди, загине саме так.
6У них є сила замкнути небеса, щоб не було дощу, поки вони будуть пророкувати. В них сила над водами: вони можуть перетворити їх на кров. І мають вони силу вдарити землю всілякою карою стільки разів, скільки забажають.
7Як закінчать вони свідчення свої, то дикий звір, який виходить з безодні, нападе на них. Він їх переможе і повбиває.
8Трупи їхні будуть лежати на вулицях цього великого міста, яке символично зветься Содом і Єгипет, де Господь був розіп’ятий.
9Люди всіх народів, племен, мов і націй будуть дивитися на їхні мертві тіла три з половиною дні і не дозволятимуть поховати їх.
10Мешканці землі будуть радіти з цього і веселитися, і надсилати одне одному подарунки, бо ці два пророки мучили жителів землі.
11Але через три з половиною дні оживляючий Дух Божий увійде в пророків і вони зведуться на ноги. Величезний жах охопить тих, хто побачить це.
12А пророки почули голос гучний, що лунав з небес: «Підійдіть сюди!» І піднялися вони в Небеса на хмарі, а вороги їхні спостерігали за ними.
13В цю саму мить стався величезний землетрус, одна десята міста була зруйнована. Сім тисяч людей загинуло під час землетрусу, а решта страшенно перелякалась. І прославили вони Бога Небесного.
14Друга кара минулася, але пам’ятайте, що третя надходить.
Сьома сурма
15Сьомий Ангел засурмив у сурму й гучні голоси почулися з небес. Вони промовили:
«Панування над світом віднині
належить Господу нашому і Його Христові.
Він буде царювати вічно».
16Тоді двадцять чотири старійшини, які сиділи перед Богом на своїх престолах, упали долілиць і почали прославляти Бога,
17кажучи:
«Дякуємо Тобі, Господи Боже Всемогутній,
Котрий є і завжди був,
за те, що прийняв Ти велику владу і почав царювати.
18Народи лютували,
але тепер настав час Твого гніву.
Настав час суду над мертвими
і час нагородження слуг Твоїх:
пророків і святих людей,
які шанують Тебе — малих і великих.
Настав час знищити тих,
хто землю руйнує!»
19Тоді Божий храм на небесах розкрився, і видно стало ковчег Його Заповіту в храмі Його. Тоді спалахнули блискавиці, здійнявся шум, пролунав грім, почався землетрус і посипався великий град.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
