Рут 2 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

2Рут і Воаз

1Чоловік Наомі мав родича. То був впливовий землевласник з родини Елімелеха на ім’я Воаз із Віфлеєма.

2Якось Рут, моавська жінка, сказала Наомі: «Я хотіла б піти в поле й позбирати колоски пшениці за женцями, якщо вони дозволять мені». Наомі відповіла: «Іди й зроби так, дочко».

3Тож Рут пішла. Прийшла вона збирати в полі колоски за женцями. І сталося так, що поле те належало Воазу з родини Елімелеха.

4Воаз прийшов у поле з Віфлеєма. Він привітав женців такими словами: «Хай Господь буде з вами!» А ті відповіли: «Хай Господь благословить тебе».

5Тоді Воаз спитав свого слугу, який головував над женцями: «Чия то молодиця?»

6Слуга, який головував над женцями, відповів: «Це ж моавська молодиця, що повернулася з Наомі з полів моавських».

7Вона сказала: «Дозвольте мені, будь ласка, збирати колоски за женцями й біля скирт». Вона прийшла сюди на світанні й досі тут. ЇЇ дім ось там!

8Воаз сказав Рут: «Послухай мене, доню. Тобі не треба йти на якісь інші поля, щоб збирати пшеницю. Не йди з цього поля. Залишайся тут, поруч із моїми дівчатами-служницями.

9Дивись, на яке поле вони йдуть жати, і сама йди за ними. А я наказав своїм людям не чіпати тебе. Якщо захочеться пити, іди попий воли з тієї пляшки, з якої слуги мої п’ють».

10Рут шанобливо впала перед ним долілиць і сказала: «Я здивована, що ти взагалі помітив мене! Я чужоземка, а ти так по-доброму до мене поставився!»

11Тоді Воаз відповів їй: «Мені багато розповідали про те, що ти зробила для своєї свекрухи після смерті чоловіка. Ти залишила своїх батька та матір і свою рідну землю, пішла жити до людей, про яких нічого раніше не знала.

12Хай Господь винагородить тебе за те добро, що ти зробила. І нехай повною буде твоя винагорода від Господа, Бога Ізраїлю. Господа, під чиїм крилом ти прийшла шукати притулку».

13Вона сказала тоді: «Сподіваюся, що не розчарую тебе, господарю. Бо ти втішив мене. Такі добрі слова сказав ти мені, своїй слузі».

14Під час обідньої перерви Воаз сказав Рут: «Іди сюди й поїж трохи нашої їжі. Вмочуй хліб в оцтовий соус отут!» То сіла вона поруч з женцями, і дали вони їй печене зерно. Вона поїла досхочу і ще й лишилося.

15Тоді підвелася вона збирати колоски. Воаз наказав своїм слугам: «Хай збирає вона і між скиртами. Не ображайте її.

16Залишайте після себе й повні колоски, щоб вона могла їх підбирати. І не докучайте їй».

17Отож вона збирала колоски аж до вечора. Тоді вибила зерно з тих колосків, що позбирала. Назбирала вона майже ефу ячменю.

18Тоді взяла вона те зерно й повернулася в місто. І Рут показала своїй свекрусі, що вона назбирала. А ще вона принесла їжу, що залишилася в обід, і віддала Наомі.

19Свекруха спитала її: «Де ти сьогодні збирала колоски? Де працювала? Благословенна людина, яка помітила тебе!» І тоді Рут розповіла своїй свекрусі, як усе те сталося з Воазом. Вона сказала: «Чоловіка, в якого я сьогодні працювала, звуть Воазом».

20Наомі сказала невістці: «Бог благословить того, хто лишається добрим і справедливим як до мертвих, так і до живих». І додала: «Воаз — один із наших родичів. Він один з наших покровителів».

21Моавитянка Рут розповіла далі: «Він навіть сказав мені, щоб я працювала разом з його робітниками до кінця жнив».

22Тоді Наомі сказала своїй невістці Рут: «Дочко, це добре, що ти лишаєшся з його робітниками. Там тебе не образять».

23Отак Рут і далі збирала колоски з робітниками Воазовими до кінця збирання ячменю, а потім і до кінця житніх жнив, живучи із своєю свекрухою.