1І мовив Господь до Мойсея: «Рушай звідси, ти й народ, що ти вивів із Єгипетської землі. Піди до тієї землі, про яку Я присягав Авраамові, Ісаакові та Якову, коли казав: „Я віддам її вашим нащадкам”.
2Я пошлю Ангела поперед тебе й прожену ханаанців, аморійців, хиттитів, перизійців, хивійців та євуситів.
3Йди до землі, що тече молоком і медом. Я ж не піду з вами, бо ви народ упертий, і як би Мені не погубити вас дорогою».
4Почувши цю погану новину, народ засмутився. Жоден не надів своїх прикрас.
5Господь мовив до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: „Ви — вперті люди. Якби Я йшов з вами хоча б хвильку, то знищив би вас. А зараз познімайте ваші прикраси, нагадування про лжебогів, а Я вирішуватиму, що Мені з вами робити”».
6Отже, діти Ізраїля познімали свої коштовності біля гори Хорев (Сінай).
Тимчасовий намет зборів
7Того часу, Мойсей завжди брав із собою намет і напинав його недалеко від табору. І назвався він «наметом зібрання». Кожен, хто шукав Господа, міг прийти до цього намету.
8І коли Мойсей йшов до намету, то весь народ вставав, і кожен стояв біля входу до свого намету, спостерігаючи, доки Мойсей не ввійде туди.
9Коли ж Мойсей заходив, то хмарний стовп спускався і стояв при вході — то Господь розмовляв з Мойсеєм.
10Коли ж увесь народ бачив хмарний стовп, що стояв при вході до намету, то всі вставали, і кожен вклонявся перед дверима свого власного намету.
11Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, як говорять із своїм другом. Коли ж Мойсей повертався до табору, його слуга Ісус, син Навина, молодий чоловік, завжди залишався в наметі.
Мойсей бачить славу Господа
12Мойсей сказав Господу: «Ось ти кажеш: „Веди цей народ”. Але Ти не відкрив мені, кого пошлеш зі мною. Ти мовив: „Я знаю твоє ім’я, ти знайшов прихильність в Моїх очах”.
13Отже, якщо я знайшов прихильність у твоїх очах, то відкрий мені Твій шлях, щоб я міг пізнати Тебе і щоб міг мати прихильність у Твоїх очах. Не забувай, що ці люди — Твій народ».
14І мовив Господь: «Сам вестиму народ й дам тобі спочинок».
15Мойсей відповідав: «Якщо Ти не підеш, то й не виводь нас звідси.
16Як же я зможу взнати, що я і Твій народ знайшли прихильність у Твоїх очах, якщо Тебе не буде з нами, то як же я і Твої люди можуть відрізнятися від інших народів на землі».
17Господь сказав Мойсею: «Зроблю те, що попросиш, бо ти знайшов прихильність у Моїх очах, Я знаю тебе на ім’я».
18Мойсей відповідав: «Яви мені славу Свою».
19І мовив Господь: «Я зроблю так, що вся Моя слава, вся доброта пройде перед тобою і Я назвусь іменем Ягве перед тобою. Покажу прихильність до кого Я буду прихильний».
20І додав: «Ти не зможеш побачити Моє обличчя, бо жодна людина не може Мене побачити й лишитися в живих».
21Господь вів далі: «Ось місце біля Мене, де ти стоятимеш на скелі.
22Коли Моя слава проходитиме повз, то Я поставлю тебе в розщілину скелі й прикрию тебе Своєю рукою, аж поки не пройду.
23Коли ж я приберу Свою руку, то ти побачиш лише Мою спину, а обличчя не буде видно».
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.