Книга Пророка Єремії 46 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

46Послання Господа про народи

1Ось слово Господа пророку Єремії щодо народів.

Щодо Єгипту

2Це послання про військо фараона Неко, царя Єгипту, розбитого при Карчеміші на річці Євфрат Навуходоносором, царем вавилонським, на четвертому році царювання Єгоякима, сина Йосії, царя Юдеї:

3«Готуйте щити, великі й малі,

до бою ставайте!

4Коней сідлайте, шикуйтеся, шоломи вдягніть,

списи шліфуйте, у панцир вберіться.

5Та що це я бачу?

Вони налякані, вони тікають.

Побито їхніх воїнів,

вони п’ятами накивали.

Не обертаючись, тікають, бо жах їх охопив».

Так каже Господь:

6«Та спритним не втекти,

не врятуватись дужим.

На півночі біля ріки Євфрату

вони спіткнулися і впали.

7Хто то здіймається, мов Ніл,

немов високі хвилі річкові?

8Здіймається Єгипет, наче Ніл,

немов високі хвилі річкові.

Він каже: „Я здіймуся, покрию землю,

змету міста із мешканцями разом”.

9Рушайте, коні!

Колісниці, мчіть шалено!

Вперед, бійці, чоловіки із Кушу й Путу зі щитами,

мужі і з Лідії із луками своїми.

10Той день належатиме Богу,

Господу Всемогутньому,

то день відплати Його люті.

Меч буде жерти, доки не насититься,

аж доки спрагу не вгамує кров’ю ворогів.

Господь, Господь Усемогутній принесе пожертву

в землі північній на ріці Євфрат.

11Єгипет, йди до Ґілеада і візьми бальзаму!

Але даремно шукати ліки,

бо зцілення тобі не буде.

12Народи про твою ганьбу почують,

а твій плач наповнить землю,

твої бійці одне об одного спіткнулися і впали».

13Ось слово Господа пророку Єремії про те, як Навуходоносор, цар Вавилону, прийшов напасти на Єгипет.

14«Оголоси в Єгипті, проголоси в Миґдолі

і об’яви в Мемфісі й Тапанесі:

„Лаштуйтеся до бою,

бо меч пожер усіх навколо”.

15Єгипте, армії твої побито.

Вони не билися проти ворога їхнього,

бо Господь покарав їх.

16Примусив Він спіткнутися людей,

одне на одного попадали вони.

Вони казатимуть: „Вставайте,

повернемось до нашого народу,

і до землі, де народились,

втечем від цього згубного меча гнобителя”».

17Вони кричали там:

«Той фараон, Єгипту цар — лиш галас,

велику славу втратив він».

18«Так само правда, як і те, що Я живу, —

каже Цар, чиє ім’я Господь Усемогутній, —

загарбник невблаганно наближається,

він, мов Тавор серед гір,

мов Кармел понад морем.

19Складай собі для виселення речі, дочко Єгипту,

адже Мемфіс обернеться на пустелю

і буде спалений, безлюдний буде.

20Єгипет — прекрасна телиця,

але на неї ґедзь із півночі летить.

21У її лавах найманці, і ті немов вгодовані телята,

але й вони втекли, встояти неспроможні,

бо прийшов день жаху, кари день.

22Вона шипить, мов змія повзуча,

бо вороги ідуть у повній силі,

до неї приступають із сокирами, мов дроворуби».

23«Вони рубатимуть її ліси, — Господь каже, —

хоч їх неміряно було,

було їх більше, аніж сарани,

— нелічені і неозорі.

24Єгипет буде зганьблено,

північним зайдам буде віддано його».

25Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: «Я покараю Амона, бога Тевеса, фараона, Єгипет і всіх богів й царів його та тих, хто покладається на фараона.

26Я їх віддам у руки тих, що прагне вбити їх: Навуходоносору, царю вавилонському, і слугам його. А потім, однак, Єгипет заселено буде, як у давнину».

Так каже Господь:

27«А ти, слуго Мій Якове, не бійся,

не бентежся, Ізраїле,

бо Я поверну вас із країв далеких,

нащадків ваших поверну з вигнання.

Повернеться Яків, спокійний буде і безпечний,

і не лякатиме його ніхто».

28«Не бійся, Якове, слуго Мій, —

Господь каже, — бо Я з тобою,

Я вигублю усі народи,

поміж яких тебе розкидав.

Я тебе не вигублю,

але Я тебе покараю справедливо».