1Дух Божий зійшов на Азарію, сина Оведа.
2Він пішов зустрітися з Асою і сказав йому: «Послухайте мене, Асо та всі юдеї і люди Веніаминові! Господь з вами, якщо ви з Ним. Якщо ви шукатимете Його, то ви Його знайдете. Та якщо ви покинете Його, то й Він вас покине.
3Довго Ізраїль жив без справжнього Бога, без священика, який би навчав, і без закону.
4Але в розпачі вони звернулися до Господа, Бога Ізраїлю й шукали Його, і знайшли Його.
5В ті дні було небезпечно подорожувати, бо всі мешканці країн цього краю були дуже занепокоєні.
6Один народ воював з іншим, місто билося з містом, бо Господь насилав на них різний клопіт та різні нещастя.
7А ви будете дужими, не зневірюйтеся, то й матимете винагороду за свою роботу».
8Як почув Аса ті слова й пророцтва Азарії, син пророка Оведа, він змужнів. Він повикидав поганських бовванів з міст Юдеї та Веніамина, які він захопив у горах Ефраїмових. Він відновив вівтар Господа, який був перед ґанком храму Господнього.
9Потім він зібрав усіх людей Юдеї та Веніамина, а також людей з колін Ефраїма, Манассії та Симеона, що розселилися поміж ними, у великій кількості тікали до нього з Ізраїлю, як побачили, що Господь їхній Бог з ними.
10Вони зібралися в Єрусалимі на третій місяць п’ятнадцятого року царювання Аси.
11Тоді ж вони принесли Господу в жертву сімсот голів великої рогатої худоби та сім тисяч овець і кіз із здобичі, яку вони з собою принесли.
12Вони дійшли згоди шукати Господа, Бога своїх батьків, усім серцем і душею.
13А ті, хто не буде шукати Господа, Бога Ізраїлю, має прийняти смерть, незалежно від того, поважна то людина чи ні, чоловік чи жінка.
14Вони дали клятву Господу гучно і голосно, з вигуками, грали на сурмах та ріжках.
15Всі люди Юдеї раділи з тієї клятви, бо давали вони її щиросердно. Вони шукали Бога наполегливо і знаходили Його. Отож Господь дав їм спокій з усіх боків.
16Цар Аса позбавив навіть свою матів Мааку царського престолу, бо вона встановила один із цих жахливих стовпів на честь богині Ашери. Аса зніс той стовп, розтрощив його і спалив у долині Кідрон.
17Хоча він і не позносив узвишшя в Ізраїлі, серцем своїм Аса повністю був відданий Господу протягом усього свого життя.
18Він приніс у храм Божий срібло, золото і речі, які він та батько його посвятили.
19І не було більше війни аж до тридцять п’ятого року правління Аси.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
