Книга Приказок 17 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

1Краще мати скоринку хліба й жити з миром,

ніж мати багатий дім й сваритися.

2Мудрий слуга може правити нікчемним сином

і розділити спадщину з його братами.

3Для срібла — тигель, для золота — горнило,

а для випробувань — Господь.

4Злочинець уважний до слова лихого;

брехун і сам зважає на брехливе слово.

5Хто збиткується з убогого, той ображає Творця;

хто радіє з нещастя ближнього,

той буде сам покараний.

6Старі увінчані онуками своїми,

а славою синів є їхні батьки.

7Не годиться нерозумному бути пишномовним,

тим більше можновладцеві — брехливим.

8В очах хабарника хабар, як талісман удачі,

куди не повернеться, там йому щастить.

9Хто прощає і забуває про образу, той сприяє дружбі,

а хто переповідає її, той розбиває дружбу.

10Одне застереження більше впливає на розумну людину,

ніж сто ударів на дурня.

11Та й непокірний той, хто прагне зла!

Та ж він діждеться невблаганного посланця,

який здійснить Господню кару!

12Краще натрапити на ведмедицю,

в якої украли малят,

ніж на дурня з його дурницями.

13Якщо відплатиш злом за добро,

з твоєї оселі ніколи не щезне зло.

14Сварка починається з необережних слів,

тож ліпше замовкни,

доки суперечка не розгорілася.

15І той, хто виправдовує винного,

і той, хто засуджує невинного, —

обидва огидні Господу.

16Яка користь з грошей в руках у дурня?

Хіба ж він купить мудрість, як розуму не має?

17Друг залишається другом завжди,

а брат народжується, щоб розділити нещастя.

18Нерозважливий той,

хто поспішно ближньому дає під заклад,

або ручається за ближнього свого.

19Кому подобається ображати, той любить сварки,

як заколотник до скандалу,

так і скупий веде до злиднів.

20Підступний не знайде добра,

улесливий накличе собі лихо.

21Хто народжує дурня, пожинає смуток,

батько лайдака не знатиме втіхи.

22Веселе серце — то міцне здоров’я,

а дух пригнічений підточує сили.

23Неправедний нишком бере хабарі,

аби не панувала справедливість.

24Розважливий мудрістю керується,

а нерозумний ніколи не зосередиться.

25Нерозумний син засмучує батька

і сповнює серце матері гіркотою.

26То зле, коли карають невинних

або катують праведних за їхню чесність.

27Освічений знає ціну словам,

розумний вміє стримувати себе.

28Навіть дурень, коли мовчить, здається мудрим;

коли не розпускає язик,

справляє враження розумного.