1Праведники помирають,
але ніхто не журиться за тим.
Зібрали разом вірних Богу, і ніхто з них не розуміє,
що добрих збирають,
щоб захистить від зла, що тут панує.
2Вони відходять в мир та спокій.
Усі, хто не згинався на цім світі,
знайде спочинок на останнім ложі.
3Ви ж, відьмине насіння, йдіть сюди,
ви, діти звабників й розпусниць хтивих.
4Над ким збиткуєтесь і зуби шкірите кому?
Кому язик показуєте ви?То ж ви — гріховне сім’я,
брехні нащадки молоді.
5Любовним втіхам віддаєтесь ви серед дубів священних,
під кожним деревом зеленим стрінеш вас.
Ви ріжете в ярах дітей,
вбиваєте в ущелинах гірських.
6Ви поклоняєтеся гладенькому камінню, що у ріці,
для них вина дещицю ллєте ви в жертву,
для них принесли хлібну жертву.
Та крім того каміння в вас нема нічого.
Чи ви гадаєте, що втіху маю Я з цього?
Ні, мене ці жертви втіхи не дають!
7Ти своє ложе стелеш на горі високій,
куди піднялися принести жертви.
8Ви лягаєте у ложе з лжебогами,
та проти Мене гріх справляєте,
кохання їм віддаючи.
Від Мене відступились ви, оголились,та мали справу з лжебогами.
Ви любили їхні ліжка,
та бачили їхню голизну,
заради них покинувши Мене.
9На себе вилили ви пахощі духмяні і оливу,
як вирішили до Молоха дістатися.
Далеко розіслали ви гінців своїх
шукати собі коханців.
Та ці гріхи зведуть вас до глибин Шеолу.
Треба вірити в Бога, а не в бовванів
10Стомилися в численних мандрах,
але ніяк сказати не хотіли: «Це безнадійно».
Дістали нової моці й не ослабли.
11За ким ви побивалися, кого лякались,
що ви Мені брехали і Мене не пам’ятали
і не впускали в серце?
Хіба ж Я не мовчав, чи ж не сховався?
Тому тепер ви страху переді Мною не маєте?
12Про вашу «доброту» Я розповім, про ваші справи,
але добра вони вам не дадуть.
13Коли волати будете про допомогу,
нехай рятують вас боввани ваші.
Їх подих вітру вимете, підхопить,
а той, хто порятунку у Мені шукає,
дістане землю і святу Мою гору.
Господь спасе Свій народ
14Хтось скаже: «Побудуйте, побудуйте,
підготуйте дорогу, розчистіть для мого народу шлях».
15Ось що каже Бог, піднесений високо,
життя Якого вічне, а ім’я — святе:
«Живу Я високо, в святому місці
зі зламаними і сумирними людьми,
щоб дати новий поштовх духу присмирілих,
щоб оживити зламаних людей серця.
16Не вічно буду звинувачувати Я,
і лютувати буду не завжди,
інакше дух людський зав’яне,
і люди, Мною створені, помруть.
17Я гнівавсь на користолюбство нечестивців,
тому і покарав їх.
Розлючений, від них Я відвернувся,
але вони однак своїми йшли шляхами.
18Я бачив ті шляхи, але Я їх зцілю
і поведу, і втішу їх і тих, хто за тими тужить.
19Тоді слова подяки будуть на устах у них за те,
що дам їм мир, усім — хто біля Мене й хто далеко.
Я їх зцілю». Так сказав Господь.
20Та лихі люди, мов те бурхливе море,
що не перестає кипіти ні на мить
і хвилями жбурляє мул та піну.
21«Не буде спокою і миру лиходіям», —
каже мій Бог.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
