Одкровення Апостола Іоана 5 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

1Після того я побачив сувій у правиці Того, Хто сидів на престолі. Надписи на ньому були з обох боків, і був він запечатаний сімома печатками.

2І побачив я могутнього Ангела, який закликав гучним голосом: «Хто гідний зламати печатки та відкрити сувій?»

3Але нікого не було ні на небі, ні на землі й під землею, хто б міг відкрити сувій і зазирнути в нього.

4Я гірко плакав, бо нікого не знайшлося гідного, хто б спромігся відкрити сувій й зазирнути в нього.

5Тоді один із старійшин сказав мені: «Не треба плакати! Слухай! Лев із роду Юдиного, з коліна Давидового, переміг. Він може розгорнути сувій і зламати сім печаток».

6Далі я побачив Ягня, Яке стояло перед престолом поміж чотирьох живих істот і старійшин. Воно було немовби заколоте. Ягня мало сім рогів і сім очей, котрі були сімома Божими Духами, посланими в усі землі.

7І тут Воно підійшло і взяло сувій з правиці Того, Хто сидів на престолі.

8Коли ж Воно взяло сувій, чотири живі істоти й двадцять чотири старійшини впали долілиць перед Ягням. У кожного були кіфари й золоті чаші, наповнені пахощами, а пахощі ті — молитви святих людей Божих.

9І заспівали вони нову пісню до Ягняти:

«Ти вартий того,

щоб узяти сувій і зламати печатки,

тому що Ти був заколотий

і кров’ю Своєю викупив людей для Бога

із кожного роду, з кожного племені, мови й народу.

10Ти об’єднав їх у царство

і зробив священиками для нашого Бога,

і вони царюватимуть на землі».

11Тоді я подивився й почув голоси багатьох Ангелів, які оточили престол, живих істот і старійшин. Їх були тисячі й тисячі — десятки тисяч разів по десять тисяч.

12Вони голосно гукали:

«Ягня, Яке було заколоте, варте

могутності, мудрості, багатства.

Воно гідне сили, честі,

слави і благословення!»

13Потому я почув, як кожне створіння на небі, на землі, під землею і в морі — усе, що було там, говорило:

«Нехай буде благословення,

честь, слава і могутність Тому,

Хто сидить на престолі, і Ягняті на віки вічні!»

14І чотири живі істоти додали: «Амінь!» Тоді старійшини впали долілиць і вклонилися.