Псалми 38 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

1Пам’ятний псалом Давида.

2Господь, не дорікай мені у гніві,

і не карай мене, коли лютуєш Ти.

3Мене Ти вразив стрілами своїми,

пригнітив моє життя.

4Так боляче мені. Твій гнів розбив, поранив тіло,

немов увесь в синцях, з розбитими кістьми, —

то за мій гріх.

5Мій гріх звалився тягарем на душу,

аж не підвести голови мені.

6То через мою власну дурість

обсипали мене гнійні, смердючі рани.

7Зігнувся я від болю, простираюсь,

ходжу і плачу так, немов жалобу маю.

8Палають в лихоманці мої стегна,

живого місця я на тілі не знаходжу.

9Від болю неймовірного німію,

а серце стугонить, аж криком сходжу!

10Володарю! Ти знаєш, що я хочу.

Мої зітхання — не секрет для Тебе.

11Пульсує серце в мене, сил немає,

згасає світло у моїх очах.

12Вже не прийдуть до мене друзі і близькі

немов налякані хворобою моєю.

Вже й родичі мої тримаються подалі.

13Розкинули тенета ті, хто мені смерті зичить,

хто хоче вразити мене,

говорять про швидкий кінець,

замислюючи зле щодень.

14Та я мовчу, я не зважаю,

немов глухий, який не чує,

немов німий, що не говорить.

15Як та людина, що не чує нарікань,

як та людина, що не може відповісти.

16Чому? Від Тебе, Господи, я слова жду.

Мій Боже, мій Володарю, о відгукнись!

17Молю, не допусти, щоб ворог зловтішався

з мого падіння! Познущатись їм не дай!

18Вже відчуваю я: от-от впаду,

адже мій біль завжди зі мною.

19Я визнаю свої провини і гріхи,

які терзають, не дають спокою.

20А щодо ворогів моїх,

вони міцні й здорові, наклепи плетуть,

21відповідають злом на добре

і виступають проти мене, бо добро творити прагну.

22О Господи, не залишай мене!

Не будь від мене, Боже, так далеко.

23Прийди на поміч!

Мій Володарю, спаси!