Книга Пророка Єремії 17 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

17Вина, записана у серці

1Ось що мовить Господь: «Юдеї гріх записано різцем залізним,

стилом загостреним на таблиці серця їхнього

та на рогах їхніх вівтарів

2Їхні діти пам’ятають ті вівтарі й стовпи Ашери,

поруч з деревами вони стоять рясними

на узвишшях високих,

3в горах, та у відкритих луках.

Багатий народ Юдеї неліченим скарбом,

та Я віддам його як здобич народам іншим.

Вони прийдуть, та заберуть усі пожитки ваші,

понищать всі узвишшя де грішили ви.

4Народ Юдеї сам позбувся спадщини своєї

тієї, що Я дав йому.

Примушу Я його служити ворогам своїм в землі незнаній,

бо гнів Мій розпалився, мов вогонь,

в якому їм горіти повік».

Віра в людей і віра в Бога

5Ось що Господь каже:

«Той проклятий, хто покладається на чоловіка,

та зробив опору на силу смертної людини,

тому що в Бога полишив вірити він.

6Він стане наче кущ в пустелі,

котрий не відає про кращі землі, та Господні блага.

Він знай живе собі в пустельнім краї,

серед солончаків безлюдних.

7Благословен той,

хто покладається на Господа,

бо взнає він, що Господь — його надія.

8Він буде мов те дерево, що при воді росте,

що над потоком простягло своє коріння,

й спеки не боїться, та зеленим листям вкрите.

Рік посухи і той йому байдужий,

воно й тоді не перестає плодоносити.

9Що є зрадливіше, ніж розум?

Та якщо він хворий, ніхто не може зрозуміти,

як вилікувати його.

10Лиш Я, Господь, є тим, хто розум вивіряє,

і все нутро людське Мені відкрите,

щоб кожного Я міг нагородити

згідно з життям та вчинками його.

11Мов курка, що висиджує яйце,

сама якого не знесла, так й чоловік,

який неправедно багатство здобуває.

Як півжиття пройде, та скарб здобутий зникне,

а він залишиться, пошитий в дурні».

12Славний престол, храм Господній, вознесений одвіку —

це місце нашої святині.

13О Господи, Ізраїлю надіє,

хто відмовляється від Тебе,

той собі короткий вік шукає.

Хто відвертається від Тебе,

зникне, наче напис на піску,

бо Господа покинув він —

джерело прохолодної води живої.

Третя скарга Єремії

14Зціли мене, о Господи, і вилікуюсь я.

Врятуй мене, та знайду тоді спасіння,

бо Ти — це Той, кому хвали співаю.

15Вони говорять:

«Єреміє, де ж слово Господа?

Нехай воно прийде!»

16Я не полишив бути пастирем Твоїм

і не бажав лихого дня.

Ти знаєш все, що я кажу,

воно перед Тобою геть відкрите,

Ти ж бачиш, що твориться навкруги.

17Не губи мене,

Ти ж мій притулок в день нещастя.

18Хай ті, хто переслідує мене,

будуть принижені, але не я.

Нехай їх жах охопить, але я щоб не лякався.

Ти напусти на них нещастя час,

а потім, Ти побий їх знов.

Дотримуйтеся святої суботи

19Ось що Господь сказав мені: «Іди й стань у воротах „Синів людських”, через які царі юдейські входять і виходять. Проголоси всім людям вість Господню, та потім йди до інших брам єрусалимських, та сповіщай Всевишнього послання.

20Скажи, щоб царі юдейські, всі юдеї, та мешканці Єрусалима, та всі, хто проходить крізь брами ці, вислухали слово Господа.

21Ось що Господь каже: „Бережіть себе, не носіть у суботній день важкого, не проносьте крізь брами єрусалимські.

22І не виносьте важкого з осель ваших у суботній день, і ніякої роботи не робіть. Вважайте святим суботній день, як заповідав Я батькам вашим.

23Але вони не слухали Господа свого, уваги не звертали. Натомість вперті були, не помічали Всевишнього й не приймали науки Моєї.

24Але якщо ви справді будете Мене слухати, не будете проносити важкого крізь брами цього міста в суботу і зробите день цей святим, жодної роботи не виконуючи в цей день,

25тоді царі ввійдуть у брами міста цього й вельможі, що сидять на Давидовім троні, в’їдуть колісницями й верхи. Вони ввійдуть разом з начальниками, мужами юдейськими й мешканцями Єрусалима. І місто це збуде заселене повік.

26І прийдуть люди з міст юдейських, із околиць Єрусалима, з землі Веніаминової, з Шефели, з гір та з Неґеву. І принесуть вони жертви всеспалення й пожертви, й офіри, й запашне куріння, і підношення дяки в храм Господній.

27Якщо ж ви не послухаєтесь Мене, й не зробите суботній день святим, носитимете ношу, заходячи крізь брами єрусалимські в суботу, тоді вогонь Я запалю в його брамах. І пожере він палаци Єрусалима, та вогонь цей буде незгасимий”».