Книга Пророка Ісаї 9 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

9Світло у темряві

1У минулому землі Завулона та Нафталі були покинуті, але в майбутньому ці землі стануть шанованими — це місця, що прилягають до моря, а іншим краєм — до річки Йордан, Ґалилеї, де мешкають інші народи.

2Люди, які ходили у пітьмі,

побачили яскраве світло.

Засяяло «Велике Світло» тим,

хто жив на землі мороку.

3Це Ти, Боже, примножив народ.

Ти приніс людям щастя.

Вони веселяться перед Тобою,

як ті щасливі землероби в дні жнив,

як збуджені від задоволення вояки,

коли здобуте в битві ділять.

4Тому що звільнив Ти їх від тягаря непосильного,

зняв з їхніх плеч ярмо і переламав дубця,

яким їх вороги лупцювали,

як це було тоді, коли наніс поразку мидіанцям.

5Бо кожний чобіт, що відміряв битви путь,

і закривавлений одяг згорять, як дрова, у вогні.

6Бо народився для нас син, нам подарували сина,

на плечі якого покладено владу.

І назвали його Чудотворним Радником,

Всемогутнім Богом, Вічним Батьком, Князем Благоденства.

7Бо влада Його постійно зростатиме,

і настане безпечний мир для престолу й землі Давида,

стверджуючи й зміцнюючи їх

у справедливості та праведності відтепер і навіки.

Палка відданість Господа Всемогутнього,

народу Своєму все це дасть.

Бог покарає Ізраїль

8Господь послав слово проти Якова,

і воно тяжко вдарить Ізраїль.

9Про це швидко дізнаються всі

в землі Ефраїма та в Самарії.

Погордливі й пихаті, вони скажуть:

10«Попадала цегла, потрощилася,

проте ми відбудуємо знову з тесаного каменя.

Потрощено сикоморові балки,

але ми натомість покладемо значно міцніші крокви кедрові».

11Господь Підняв проти них ворогів

на чолі з Рецином і нацькував їхніх ворогів:

12Сирію зі сходу та филистимлян із заходу —

і вони зжерли Ізраїль, проковтнувши його вмить.

Все одно Його гнів не вщух,

а рука все ще занесена, щоб покарати їх.

13Та не прийшли люди до Того, Хто їх покарав,

не шукали Господа Всемогутнього.

14Через те й відтяв Господь і голову, й хвіст Ізраїлю,

того ж таки дня зламав і гілля, і стовбур.

15За голову правили старійшини й вельможі,

хвостом були пророки, що проповідували брехню.

16Проводирі народу ввели його в оману,

а ті, хто йшов за ними, заблукали.

17Через те Господь не радів молоді,

не виявляв милосердя до їхніх сиріт і вдів,

адже кожен протистояв Богу

і з кожних уст злітали грішні слова.

Він все ще гнівається,

і рука Його все ще занесена для покарання.

18Бо зло розгорілося, мов вогонь,

який пожер бур’яни та колючки.

Він перекинувся на підлісок,

і заклубочився той стовпами диму.

19Гнівом Господа Всемогутнього було спалено землю дотла,

а люди перетворилися на паливо для багаття,

і ніхто не кинувся рятувати іншого.

20Люди хапали щось справа, та не вгамували голоду,

пожирали щось зліва, і теж було мало;

кожен пожирав плоть дітей своїх.

21Манассія пожирав Ефраїма,

а Ефраїм накинувся на Манассія,

разом вони пішли на Юдею.

Однак Він усе ще лютує,

а Рука Його занесена, щоб покарати.