Книга Пророка Ісаї 16 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

16

1Пошліть ягня правителю землі із Сели через край пустельний на гору дочки Сіону.

2Дочки Моава на переправі Арнона,

товктимуться, мов перелітна зграя,

немов пташата, викинуті із гнізда.

3Вони говорять:

«Дай пораду, рішення прийми!

У полуденну спеку дай нам тінь, мов уночі».

Сховай зневажених, не вишли втікачів у заслання!

4Дозволь з Моава викинутим поселитись з вами.

Нехай сховаються тут від свого руйнівника!

Коли припиниться грабіжництво в Моаві,

коли не стане вже розрухи,

коли вже зникнуть ті, хто землю плюндрує.

5Тоді зведуть любовно й віддано престол,

і возсідатиме на ньому праведник в Давидовім наметі,

судитиме й шукати справедливість буде, до правди вправний.

6Ми чули, що народ Моава надзвичайно гордий

у своїй писі, своєму гонорі й сваволі.

Вони мають довгі язики й нахваляються марно.

7Тож хай Моав тужить,

хай кожен оплакує Моав.

Хай побиваються, прибиті горем,

за пирогами з родзинками з Кір-Гарешета.

8Ні виноградники Хешбона,

ні лози Сівми рости не можуть.

Володарі народів їх зрубали,

а вони розкинулися аж до міста Язера.

Вони в пустелі виросли,

а їхні пагони без перешкоди потяглися і перетнули море.

Тужна пісня про Моав

9Тому і я, як жителі Язера,

оплакувати буду виноградник Сівми.

Сльозами я заллю Хешбон та Елеале.

Не милуватимуся вже дозрілими плодами,

бо на сади, в поля прийшла війна.

10Не чуть пісень, ні вигуків веселих

у полях родючих.

Ніхто не чавить молоде вино в давильні.

Замовкнути звелів я збирачам врожаю.

11Тому і тужить серце за Моавом, наче арфа,

за Кір-Харесетом сумую я.

12Коли з Моава люди прийдуть поклонитись,

притомлені, піднімуться туди, де шану віддають,

коли дістануться до місць святих, щоби молитись,

не в змозі будуть слово вимовить вони.

13Таким було слово Господа про Моав у минулому.

14А тепер Господь говорить ось що: «Через три роки, мов роки найманого робітника, потьмариться слава Моава, хоч і велелюдна ця країна. Але залишиться небагато людей, слабких людей».