Йов 16 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

16Відповідь Йова Еліфазу

1Йов відповів так:

2«Всі ваші просторікування я вже чув,

а ваше співчуття породжує лише страждання.

3Чи буде край балаканині нескінченній?

Чи так стурбовані, що важко вам змовчати?

4Так само міг би я вам дорікати,

якби ми помінялися місцями.

Я б звинувачень сипав рій невпинно

і скрутно головою би хитав.

5Та міг би я і підбадьорити, і втішить,

я б ваші болі заспокоїть міг.

6Страждань не зменшу тим, що я скажу вам,

якщо ж мовчатиму, то не вгамую біль ніколи.

7Навіть тепер мене замучує мій ворог,

усю сім’ю мою понищив він.

8Ти зморшками покрив чоло.

Це проти мене свідчення, як і охляле тіло,

і запалі очі, що промовисто говорять.

9Зневага й Божий гнів роз’ятрили всі рани.

Чому скрегоче Він зубами в гніві?

У ворогів моїх з очей ненависть сипле.

10Вони роззявили роти до мене,

ущипливо кусаючись словами,

юрмляться, підступаючись все ближче.

11Віддав мене збоченцям Бог,

під владу нечестивців.

12Я жив спокійно, але Бог мені вчепився у загривок,

трясти почав, розбив моє життя,

мішенню вибрав для стрільби.

13Вже лучники Його кільце замкнули.

Безжалісно проколює Він нирки,

і виливається на землю жовч моя.

14Наносить рану Він за раною.

Він стрімко наступає, мов воїн у бою.

15Волосяницею прикрив я тіло,

я переможений, я збитий з ніг.

16Лице від сліз набрякло і почервоніло,

лягла під очі смерті чорна тінь.

17Хоча не знали утиску й насильства мої руки

і чисту я творив молитву повсякчас.

18О земле, кров мою не приховуй,

нехай мій плач лунає навкруги.

19Є й зараз високо на небі свідок,

що може свідчити на захист мій.

20Хай перекладачем моїм він буде,

хай буде моїм другом перед Богом,

коли з моїх очей струмують сльози.

21За мене заступиться він перед Богом,

розсудить він між смертним і його сусідом.

22Бо не мине і кілька років,

як я піду туди, звідки немає вороття».