1 Книга Самуїла 6 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

6Повернення ковчега до Ізраїлю

1Після семи місяців перебування ковчега Господнього на землях филистимлян,

2вони скликали священиків та чаклунів і запитали: «Що нам робити з Господнім ковчегом? Розкажіть нам, як його повернути на своє місце?»

3Ті відповіли: «Якщо будете відправляти ковчег Бога Ізраїлю, не відсилайте його порожнім, а неодмінно пошліть ще й жертви спокути, і тоді зцілитеся».

4Филистимляни спитали: «Яку жертву на спокуту слід Йому послати?»

Священики й провидці відповіли: «П’ять золотих пухлин та п’ять золотих пацюків, за кількістю филистимських правителів, бо на вас і ваших поводирів напала одна й та сама болячка.

5Зробіть із золота подоби ваших пухлин та пацюків, що спустошують край, і вшануйте Бога Ізраїлю. Може, Він і зніме Свою руку з вас, ваших богів, та вашої землі.

6Навіщо вам черствіти серцями, як зачерствіли серцями єгиптяни й фараони? Коли Він був з ними, хіба вони не відпустили ізраїльтян, щоб ті могли піти своєї дорогою?

7Тепер змайструйте новий віз, візьміть двох дійних корів, які не ходили під ярмом, запряжіть тих корів, а телят їхніх заберіть геть від них додому.

8Візьміть Господній ковчег і поставте його на віз, а поряд із ним поставте скриньку, в яку покладете вироби з золота, що їх посилаєте як пожертву за провини ваші. Штовхніть віз, і нехай він котиться своїм шляхом.

9Але стежте за ним. Якщо він дійде до своїх земель, до Бет-Шемеша, значить, Господь зробив нам таке велике лихо. А якщо ні, тоді ми вже знатимемо, що то не Його рука нас вразила, а що то сталося випадково».

10Так люди і зробили. Вони взяли двох дійних корів, запрягли їх у віз, а телят їхніх тримали вдома.

11Тоді поставили ковчег Господній, скриньку з золотими пацюками й виливками пухлин на віз.

12Корови рушили просто до Бет-Шемеша, не звертаючи зі шляху ні праворуч, ні ліворуч та мукаючи весь час. Филистимські правителі супроводжували їх аж до кордону Бет-Шемеша.

13Якраз на той час люди Бет-Шемеша жали пшеницю в долині. Коли вони помітили ковчег, то дуже зраділи, що побачили його.

14А віз підкотив до поля Ісуса з Бет-Шемеша й зупинився поряд з великим каменем. Люди порубали віз на дрова, а корів принесли жертву всеспалення Господу.

15Левити зняли Господній ковчег та скриньку з золотими речами й поставили їх на великий камінь. Того дня люди Бет-Шемеша приносили Господу жертви всеспалення й пожертви.

16П’ять филистимських правителів бачили це і того ж дня повернулися до Екрона.

17Ті золоті пухлини були послані филистимлянами Господу як жертви спокути, по одній за міста Ашдод, Ґазу, Ашкелон, Ґат і Екрон.

18А кількість золотих пацюків відповідала кількості филистимських поселень, які належали п’ятьом правителям — від укріплених міст до сіл. Великий камінь, на який вони поставили Господній ковчег, і по сьогодні є свідком тих подій на полі Ісуса з Бет-Шемеша.

19Але Бог вразив людей Бет-Шемеша, скаравши на смерть сімдесят чоловік, за те що вони, не бувши священиками, подивилися на Господній ковчег. Люди були в жалобі, бо Господь завдав їм дуже тяжкого удару.

20Люди Бет-Шемеша питали: «Де є священик, хто може стати перед лицем Господа, цього Святого Бога? До кого потрапить звідси ковчег?»

21Потім вони відправили гінців до людей Киріат-Єарима зі словами: «Филистимляни повернули Господній ковчег. Прийдіть зі священиками і заберіть його до себе».