Книга Пророка Ісаї 41 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

41Господь — вічний творець

1Господь говорить:

«Далекі береги і острови,

послухайте мене безмовно!

Нехай народи наберуться сили,

наблизяться, а потім заговорять,

зустрінемось разом на справедливому суді.

2Хто розбудив того, хто йде зі сходу

і здобуває перемогу, хоч би де ступив?

Господь йому передає народи і упокорює царів.

Він їх на порох перетворює мечем,

а луком — на солому, що летить за вітром.

3Їх переслідує він, але сам ніколи не страждає,

крокує землями, у яких раніше не бував.

4Хто це зробив, хто спричинив усе це?

Хто з самого початку історію вершить?

Це Я, Господь, — це Я був на початку,

Я буду і наприкінці».

5Далекі береги та острови побачили й злякались,

від жаху затремтіли всі кінці землі,

зібралися, зійшлись докупи.

6Вони одне одному допомагають і підбадьорюють одне одного, промовляючи: «Будь міцним!»

7Краснодеревник підбадьорює майстра, що працює з золотом, а коваль, що молотком формує метал, заохочує того, хто готує метал біля коваля. Коваль говорить про спайку: «Добре зроблено», — і закріпляє боввана цвяхами, щоб не перекинувся.

Тільки Господь може спасти нас

8Господь говорить:

«А ти, Ізраїле, — Мій слуго,

ти, Якове, якого Я обрав, —

нащадок Мого обранця Авраама, якого я любив.

9Тебе зібрав Я із усіх кінців землі,

з куточків найвіддаленіших я тебе покликав:

„Ти — Мій слуга, тебе Я вибрав

і не відштовхнув тебе”.

10Не бійся, Я з тобою, не хвилюйся, бо Я твій Бог.

Тебе зміцню й допоможу тобі,

звитяжною правицею підтримаю тебе.

11Послухай-но, на всіх, хто ображається на тебе,

очікує зневага і ганьба.

Усі, хто виступає проти тебе,

в ніщо обернуться і щезнуть.

12Шукатимеш ти ворогів своїх,

але не знайдеш їх.

Хто проти тебе йшов війною, зникнуть.

13Тому що Я, Господь, твій Бог,

тримаю твою праву руку.

Це Я тобі кажу: „Не бійся, Я допоможу.

14Не бійся, черво, Якове,

маленька гусенице, Ізраїлю.

Я Сам поможу тобі”», — Господь говорить.

Той, Хто спасе тебе — Святий Ізраїлю!

15Поглянь, зроблю тебе Я гостим,

зубцями всіяним новим молотилом,

ти будеш молотити й руйнувати гори,

а з пагорбів полову зробиш.

16Ти їх підкинеш догори,

а вітер їх підхопить, понесе,

і буря розкидає їх.

А ти щасливим будеш з Господом,

пишатись будеш Святим Ізраїлю.

17Коли шукають марно воду бідні і нужденні,

коли у роті в них пересихає від спраги,

то Я, Господь, їм відповім:

«Я, Бог Ізраїлю, на самоті їх не залишу».

18Я утворю річки між скель сухих,

в долинах потечуть струмки.

Перетворю пустелі на озера,

джерелами наповню землю спраглу.

19Я кедри посаджу в пустелі, акації, оливи,

мирт, кипариси, берест і сосну.

20Я все це зроблю,

щоб усі бачили і знали, думали й розуміли,

що це зробила Господа рука,

що це створив Святий Ізраїлю.

Господь проти лжебогів

21Господь, Яків цар, говорить:

«Люди Ізраїлю, принесіть Мені свою справу,

подайте ваші переконливі докази.

22Нехай ваші боввани скажуть про минулі події,

про їхнє значення,

щоб ми могли їх осягнути й зрозуміти їхні наслідки,

або про майбутнє нехай скажуть нам.

23Скажіть, що чекає на нас,

щоб ми знали, що ви — боги.

Принаймні зробіть щось добре чи зле,

щоб ми стривожились і злякалися разом.

24Але ж ви самі — ніхто і ні на що не здатні,

а хто вам поклоняється, той — огидний».

Господь доводить, що Він — справжній Бог

25На півночі його збудив Я, тож Він прийшов.

Зі сходу кликали його на ймення.

Він топче управителів, немов багно,

немов гончар, що розминає глину.

26Хто з ваших рукотворних бовванів

з самого початку дав про це нам знати?

Хто попередив, щоб могли сказати: «Він правий».

Ніхто із ваших лжебогів насправді не сказав нічого,

ніхто не попередив, ніхто не чув від них ні слова.

27Я перший сповістив Сіон,

гінця послав Я до Єрусалима сказати:

«Глянь, поглянь, ідуть вони!»

28Дивлюся Я, але нема нікого

серед бовванів, хто б пораду дав.

Немає відповіді, коли їх питаю.

29Вони усі — ніщо,

подоби їхні, наче вітер, безтілесні,

й ні нащо не здатні.