2 Книга Хронік 16 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

16Останні роки Аси

1На тридцять шостий рік царювання Аси ізраїльський цар Вааша виступив проти Юдеї і зміцнив Раму, аби перекрити вхід та вихід на землі юдейського царя Аси.

2Тоді Аса взяв зі скарбниць храму Господнього та свого палацу срібло й золото і послав їх арамійському царю Бен-Гададу, який у цей час правив у Дамаску.

3«Давай укладемо угоду між нами, — сказав він, — як то було між твоїм батьком та моїм. Ось я надсилаю тобі в подарунок срібло й золото. Отож тепер розірви свою угоду з Ваашей, царем Ізраїлю, і тоді він залишить мене у спокої».

4Бен-Гадад погодився з царем Асою і послав командирів своїх військ проти міст Ізраїлю. Вони захопили Іжон, Дан, Авель-Маїм та міста-комори Нафталі.

5Коли Вааша почув про це, він зупинив будівництво Рами й повернувся в Тирцу.

6Тоді цар Аса видав наказ усім мешканцям Юдеї, щоб кожний з них, без винятку, приніс з Рами каміння й деревину, що використовував Вааша. З них Аса збудував міста Ґеву та Міцпу.

7У цей час провидець Ханані прийшов до Аси, царя юдейського, і сказав йому: «Оскільки ти сподівався на царя Арама, а не на Господа, твого Бога, тому військо царя Арама врятувалося й вислизнуло з рук твоїх.

8Хіба у кушійців та ливійців не численне могутнє військо з величезною кількістю колісниць та вершників? Та якби ти покладався на Господа, Він би їх віддав тобі в руки.

9Бо очі Господні шукають по всьому світові, аби зміцнити тих, чиї серця щиро віддані Йому. Ти вчинив нерозумно і відтепер тебе переслідуватимуть війни».

10Аса страшенно розгнівався за це на провидця, він настільки був розлючений, що кинув його до в’язниці. У ті часи Аса жорстоко пригнічував декого з людей.

11Події правління Аси від початку до кінця, описані в книзі Хронік Царів Юдеї та Ізраїлю.

12На тридцять дев’ятий рік свого правління Аса занедужав на ноги. Хоча хвороба була дуже тяжка, він шукав допомоги не у Бога, а у лікарів.

13Тоді на сорок першому році правління Аса помер і спочив біля своїх батьків.

14Його поховали в усипальниці, яку він приготував для себе у місті Давида. Поклали його на ложе, вкрите спеціями й різноманітними вишуканими пахощами. На його честь розклали величезне багаття.