Пісня над Піснями 2 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

2

1Я крокус рівнини Шарону,

я конвалія із долини.

Чоловік говорить

2Мов та лілія між шипів,

моя кохана між жінками.

Вона відповідає

3Мов яблуня поміж дерев у лісі,

так і коханий мій поміж чоловіків.

Вона говорить до Жінок

Люблю я бути в затінку його,

і плід його мені солодкий.

4Він ввів мене в свій дім п’янкий

під прапором свого кохання.

5Родзинковий пиріг хай підкріпить мене,

хай яблука дадуть мені підтримку,

бо я уже знесилена коханням.

6Ліва його рука під головою в мене,

а правою він обіймає мене.

7Дочки Єрусалима, покляніться

газелями чи оленями дикими,

що ви не будете будить кохання,

допоки не запрагну я його.

Вона продовжує

8Ось чую я, що коханий мій підходить,

через гори перестрибує,

через пагорби перескакує.

9Коханий мій немов газель, чи оленятко.

Дивись, он він стоїть за муром нашого будинку

і зазирає у вікно, він потай зазирає через ґрати.

10Коханий мій відповів, сказав мені:

«Вставай, моя прекрасна, моя люба, і ходім.

11Я так кажу, бо вже зима минула,

дощі пройшли й пішли собі.

12З’явилися вже квіти на землі,

пора пісень прийшла, і в нашім краї

голубки туркотіння чую я.

13На смоковниці наливаються плоди,

і виноградні лози так цвітуть духмяно.

Вставай, моя кохана, моя гарна, і ходім.

14Моя голубка у розщелинах сховалась,

у схованих печерах диких скель,

ти покажи мені своє обличчя,

подай-но голос, щоби я його почув.

Бо голос твій — солодкий,

і вигляд — прекрасний».

Вона промовляє до Жінок

15Спіймайте нам лисиць, маленьких лисів отих,

що виноградники псують,

бо ж наші виноградники в цвіту.

16Коханий мій — він мій, а я — його;

він випаса отари в рясноквітті.

17Аж доки не проснеться подих дня

і не втечуть від нього ночі тіні.

Вернись, мій любий, стань мов та газель

чи олень молодий в горах Бетера.