1Чому погани повстають?
І марні наміри задумують навіщо?
2Гуртуються царі чужі,
правителі змовляються на Всевишнього
й Його обранця:
3«Порвімо пута ці, що в’яжуть нас,
і викиньмо їх геть!»
4Господь воссідає на Небеснім престолі,
глузує і кепкує з них.
5А потім, в гніві, Він їм скаже,
обурений, їх настрашить,
посіє в них сум’яття.
6Господь промовить:
«Я на Сіоні, на Моїй Святій горі
ось вибрав Я царя для Свого народу».
7І ось його слова: «Дозвольте
Господнє Слово сповістити вам.
Господь сказав мені: „Ти — Син Мій.
Я батьком став Тобі сьогодні”.
8Лиш тільки попроси Мене, і Я
віддам Тобі народи інші в спадок,
усі кінці землі віддам Тобі у володіння.
9Ти правитимеш ними залізною рукою.
Ти зможеш потрощити їх,
мов глечик глиняний».
10Тож помудрішайте, царі.
Володарі земні, послухайте мою пораду.
11Служіть Господу з повагою і страхом,
і поклоняйтесь трепетно Йому!
12Цілуйте Сина, щоб Його не прогнівити!
Бо як розлютиться — не жити вам.
Спішіть! От-от терпець Його урветься.
Благословенні ті, хто покладається на Нього.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
