2 Книга Самуїла 5 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

5Давид стає царем ізраїльським

1Усі племена Ізраїлю прийшли до Давида в Хеврон і сказали йому: «Поглянь на нас! Ми твоя плоть і кров.

2Навіть раніше, коли нами правив Саул, саме ти вів Ізраїль на війни. Господь пообіцяв тобі: „Ти пастимеш Мій народ ізраїльський і станеш його правителем”».

3Всі старійшини Ізраїлю прийшли до царя в Хеврон, де Давид уклав з ними угоду перед Господом, і помазали вони Давида царем Ізраїлю.

4Давидові минуло тридцять років, коли він став царем, й правив він протягом сорока років.

5У Хевроні він правив сім років і шість місяців Юдеєю, а в Єрусалимі тридцять три роки правив усім Ізраїлем та Юдеєю.

Давид завойовує Єрусалим

6Цар зі своїм військом прибув до Єрусалима, щоб вибити звідти євуситів, які там мешкали. Євусити сказали Давиду: «Ти ніколи не ввійдеш у місто. Навіть сліпі й криві можуть тебе випровадити». Вони сподівалися, що Давид не увійде у місто.

7Однак Давид захопив укріплення Сіон, яке стало містом Давида.

8А сталося це так: того ж дня Давид сказав: «Ті, хто піде на штурм євуситів, мають скористатися водяним тунелем, щоб дістатися до тих „кривих і сліпих” Давидових ворогів». Ось чому кажуть: «Криві й сліпі не можуть увійти до Господнього храму».

9Давид оселився в цій фортеці, назвавши її містом Давидовим. Він збудував місто з усіх боків: від Мілло і аж ген довкола, а також звів споруди всередині міста.

10Він ставав дедалі могутнішим, тому що Господь Всемогутній був з ним.

11Гірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, а також передав деревину кедра, а ще вирядив теслярів та каменярів, які звели дім для Давида.

12Давид зрозумів, що Господь затвердив його царем над Ізраїлем і підніс його царство заради Свого народу ізраїльського.

13Коли Давид залишив Хеврон і прийшов до Єрусалима, він узяв ще більше наложниць та дружин. І народилося в нього ще більше синів та дочок.

14Ось імена дітей, що народилися в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,

15Івгар, Елішуа, Нефеґ, Яфія,

16Елішама, Еліада та Еліфелет.

Давид перемагає филистимлян

17Коли филистимляни прочули, що Давида помазали царем Ізраїлю, вони вирушили на його пошуки. Але Давид про це дізнався і сховався у фортеці в Єрусалимі.

18Филистимляни підійшли близько до міста й отаборилися в долині Рефаїм.

19Давид звернувся до Господа: «Чи йти мені в бій з филистимлянами? Чи віддаси Ти їх мені?» Господь йому на те відповів: «Іди й не сумнівайся, Я віддам їх у твої руки».

20Отож Давид підійшов до Ваал-Перазима й розбив їх там. Він сказав: «Як води вириваються, так і Господь кинувся на своїх ворогів». Так і назвали це місце Ваал-Перазим.

21Филистимляни залишили там своїх бовванів, а Давид з воїнам їх забрав.

22Ще раз підступили филистимляни й отаборилися в долині Рефаїм.

23Знову Давид запитав Господа, і Він відповів так: «Не наступай на них прямо, а обійди з тилу й кинься на них перед бальзамовими деревами.

24Як тільки почуєш на верхівках бальзамових дерев звуки кроків, не барись, бо це означатиме, що Господь пішов попереду тебе в наступ, щоб розгромити филистимське військо».

25Так і зробив Давид, як йому звелів Господь. Він завдав поразки филистимлянам від Ґівеона аж до Ґезера.